Abstract
Між насадженнями різного складу та родючістю ґрунту існує тісна взаємодія, яку можна корегувати, змінюючи участь порід у складі деревостану. Питання особливо актуальне з погляду запровадження плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін показників родючості ґрунту у системі – плантаційні насадження → ґрунт → корінний деревостан, є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів. 
 Досліджені темно-сірі опідзолені ґрунти на лесоподібному суглинку характеризуються високим лісорослинним потенціалом, результатом якого є формування чистих і мішаних насаджень модрини та ялини за високими класами бонітету – від І до Іс. Водночас значення показників родючості ґрунтів (вміст гумусу та рухомих сполук NPK) під цими насадженнями відрізняються.
 Вміст гумусу у ґрунтах під насадженнями за участю ялини коливається в межах від 0,32 до 4,52 % та в середньому становить 1,80 %, що нижче, ніж під насадженнями модрини – 0,32-9,32 % та 2,17 % відповідно.
 Склад насаджень впливає на вміст у ґрунті усіх досліджених елементів живлення. Середній вміст легкогідролізованого азоту у ґрунтах під насадженнями за участю ялини є нижчим (5,68 мг/100 г ґрунту), ніж за участю модрини (7,10) та більш амплітудно знижується вниз по профілю. Так, його середній вміст у Не-горизонті становить 9,63 мг/100 г ґрунту, в НІ – 4.87, в І – 2,52, а під насадженнями за участю модрини – 10,41, 6,51 та 4,24 мг/100 г ґрунту відповідно. 
 Середній вміст рухомих сполук фосфору в обох групах насаджень є доволі подібним –5,93 мг/100 г ґрунту за участю ялини та 5,80 – модрини. Водночас в І-горизонті у культурах з модриною він значно вищий, ніж у культурах з ялиною – 7,70 проти 2,64 мг/100 г ґрунту, що сприяє росту модрини за Іb-Iс класами бонітету. Характер розподілу обмінного калію за профілем ґрунту принципово відрізняється. Так, якщо під насадженнями за участю модрини його найвищий вміст (9,50 мг/100 г ґрунту) зафіксовано в Не-горизонті, то за участю ялини – у І-горизонті (11,85), що свідчить про інтенсивний прояв процесу кислотного гідролізу у ґрунтах під впливом опаду ялини. Проте середньопрофільний вміст обмінного калію у ґрунтах під обома групами насаджень є доволі подібним – 8,90 мг/100 г ґрунту у культурах з модриною та 9,17 – з ялиною.
 Загалом чисті ялинові та модринові культури в умовах свіжого і вологого груду Західного Лісостепу України не виявляють негативного впливу на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту. Водночас сприятливіші поживні властивості формуються у ґрунтах під насадженнями за участю модрини, які, своєю чергою, забезпечують найвищий рівень їх продуктивності, що необхідно брати до уваги під час проектування складу лісових культур плантаційного типу.
Highlights
Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України ю. м. дебринюк1, С
Порівнюючи вміст гумусу під ялиновими, ялиново-дубовими і дубовими насадженнями, відзначимо його значно вищий вміст у верхніх горизонтах у культурах за участю дуба, що зумовлено речовини під впливом оптимальних природних чинРнииск. 7ів.6. .УВпглриавбосвклоа-ддуублоісвоивхихнкауслаьдтжурензаняухчазсатюучмаосд-рини тю мноадврмиінстигуум1у0су%в гґррууннтотвииохцгоінреинзоонятакхстеермендон-ьсіоргоуго- та мусодвеарнноі в(до-исвл.атбаобплід.з2о,лдииство.гроигср.ун3т)і.в Західного Лісостепу більш «м’яким» характером лісового перегною, Вміст гумусу, % Висота, м 10Я л 9Ял1Яс 9Ял1Д 6Ял4Д 3Ял6Мд1Яс 1Ял9Д 8Д1Г1Б+Я л який утворюється під час трансформації опаду ши
Вміст N, мг/100 г грунту культури з ялиною культури з модриною наслідком, по-перше, впливу антропогенного чинника, про дію якого зазначено вище, а, по-друге, швидкої мінералізації збагаченого на азот, рослинного опаду за участю модрини та його подальшої міграції у ґрунт, завдяки чому хвойна порода не відчуває дефіциту азоту
Summary
Вплив лісових насаджень плантаційного типу на показники родючості лісових ґрунтів в умовах Західного Лісостепу України ю. Водночас сприятливіші поживні властивості формуються у ґрунтах під насадженнями за участю модрини, які, своєю чергою, забезпечують найвищий рівень їх продуктивності, що необхідно брати до уваги під час проектування складу лісових культур плантаційного типу. Об’єкт дослідження – лісові насадження плантаційного типу за участю різних видів модрини (Larix L.) та ялини європейської (Picea abies L.) в умовах Західного Лісостепу. Мета роботи – дослідити показники родючості темно-сірого опідзоленого лісового ґрунту під насадженнями за участю модрини та ялини, а також їх вплив на продуктивність деревостанів в умовах Західного Лісостепу. Використовуючи методологічні підходи порівняльної екології, вплив деревних рослин на показники родючості ґрунту (темно-сірий опідзолений на лесоподібному суглинку) досліджували у подіб них типах лісорослинних умов (D2, D3), в яких насадження відрізняються формулою складу деревостану, тобто участю певних деревних порід (різні види модрини та ялини) в їх складі.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have