ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОШИРЕННЯ ПАНДЕМІЇ: ПРОБЛЕМНО ОРІЄНТОВАНИЙ АНАЛІЗ З УРАХУВАННЯМ ПОВЕДІНКОВИХ АСПЕКТІВ

Abstract

Показано, що пандемія в Україні зумовила нові виклики і посилила ризики сталого поступу територіальних громад, а карантинні заходи поглибили негативні тенденції зміцнення їх фінансової спроможності. Проаналізовано процеси формування і використання фінансових ресурсів територіальних громад України в умовах пандемії. Наголошено на особливостях прояву кризи COVID-19 на місцевому рівні (асиметричний вплив на розвиток територій, негативні фінансово-економічні ефекти, невизначеність у прийнятті фінансово-управлінських рішень). Виявлено тенденції впливу пандемії на фінансові індикатори територіальних громад у розрізі обраних груп (міста обласного значення, міські, селищні та сільські ТГ): скорочення фінансової підтримки місцевих бюджетів з державного бюджету, сповільнення приросту податкових надходжень за основними податками; зменшення обсягів фінансових ресурсів на забезпечення економічного розвитку територій тощо. Ідентифіковано проблеми, які негативно впливають на зміцнення фінансової спроможності громад, серед яких: відсутність вертикальної координації та взаємоузгодженості дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування в питаннях протидії наслідкам пандемії та забезпечення розвитку територій; несистемний характер реакції місцевих органів влади на кризові явища; надмірна орієнтація органів місцевого самоврядування на фінансування соціальних видатків і делегованих повноважень з одночасним скороченням обсягів економічного спрямування; низька комунікація органів місцевого самоврядування з мешканцями громад (особливо сільських) в умовах віддаленої роботи. Доведено вплив когнітивних, соціальних і психологічних чинників на прийняття рішень, що притаманно як окремим індивідам, так і групам осіб у частині: обґрунтування несистемного характеру і короткострокової перспективи реакції органів управління різних рівнів на кризу; неповної зайнятості найманих працівників; налагодження системної комунікації влади і мешканців; формування ефективних механізмів взаємодії та підтримки громадян з урахуванням поведінкових уявлень людей.