Abstract
Актуальність. Попри сучасні методи діагностики та лікування порушень обміну глюкози, цукровий діабет (ЦД) залишається незалежним фактором ризику та удвічі збільшує кількість серцево-судинних подій (ішемічна хвороба серця (ІХС), ішемічний інсульт, смерть). Ефективність сучасних методів реваскуляризації міокарда у хворих з цукровим діабетом потребує подальшого вивчення. Мета: оцінка факторів ризику та віддалених результатів реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та супутнім предіабетом або явним ЦД. Матеріали та методи. У ретроспективному дослідженні брали участь 120 пацієнтів із ІХС, яким було проведено реваскуляризацію коронарних артерій. Залежно від глікемічного статусу пацієнти були розподілені на дві групи: І група (основна група)— хворіли на предіабет або ЦД (n=58); ІІ група (контрольна група)— пацієнти без порушення глікемії (n=62). Ступінь ураження коронарних артерій визначали за результатами коронарографії. Результати лікування у пацієнтів обох груп оцінювали за наявністю прогресування атеросклерозу коронарних артерій (повторні втручання з приводу появи нових атеросклеротичних уражень або рестенозу попередньо імплантованого стента) та показниками летальності. Середній термін спостереження хворих у двох групах становить 3роки (мінімальний— 24місяці). Результати. У пацієнтів І групи, із предіабетом та явним ЦД, переважає трисудинне ураження коронарних артерій (43,1 vs 16,1%, p<0,05); хронічна оклюзія судин серця діагностується частіше, ніж у пацієнтів ІІ групи (43,1 vs 25,8%, p<0,05), що характеризує більш тяжчий перебіг захворювання. Ухворих основної групи порівняно із групою контролю захворюваність на інфаркт міокарда (45,9 vs 33,9%, відношення шансів (OR) 6,1 (95% довірчий інтервал (ДІ) 2,76–13,6) p<0,05), інсульт (13,8 vs 3,2%, OR 4,8 (95% ДІ 0,97–23,6) p<0,05) та хронічну ниркову недостатність (10,3 vs 1,6%, OR 7,0 (95% ДІ 0,82–60,4) p<0,05) є вірогідно більшою. На відміну від пацієнтів без ЦД, у хворих першої групи показники систолічної функції серця вірогідно нижчі (48,9±11,9% vs 54,61±7,56%, p<0,05). Черезшкірне коронарне втручання є методом вибору реваскуляризації коронарних артерій у пацієнтів із ІХС, проте аортокоронарне шунтування частіше застосовується за наявності ЦД (24,1 vs 6,5%, p<0,05). Прогресування атеросклерозу коронарних артерій переважає у пацієнтів із порушеним обміном глюкози (19,0 vs 6,5%, OR 3,4 (95% ДІ 1,01–11,3) p<0,05). Летальність у пацієнтів І групи є вищою (12,1 vs 1,6%, OR 8,4 (95% ДІ 1,00–70,3) p<0,05). Висновки. Багатосудинне ураження коронарних артерій обумовлює гірший прогноз у пацієнтів із цукровим діабетом. Розвиток повторних порушень кровообігу спостерігається частіше у хворих із порушеним обміном глюкози. Наявність даної патології вірогідно збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та хронічної ниркової недостатності.
Highlights
Despite modern methods for the diagnosis and treatment of impaired glucose metabolism, diabetes mellitus remains an independent risk factor and doubles the number of cardiovascular events
Розподіл пацієнтів І та ІІ груп за статевим складом, віком, антропометричними характеристиками без статистично значимої різниці (p < 0,05)
Ризик повторних черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) з приводу прогресування атеросклерозу коронарних артерій вірогідно вищий в групі пацієнтів із цукровий діабет (ЦД) — OR 3,4 (95% ДІ 1,01–11,3), р = 0,038 (19,0 % випадків проти 6,5 % в групі пацієнтів без ЦД)
Summary
Дана робота проводилось на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України». У ретроспективному дослідженні брали участь 120 пацієнтів із ІХС. Залежно від глікемічного статусу були розподілені на дві групи: І група (основна група) — наявний предіабет або ЦД 2-го типу (n = 58); ІІ група (контрольна група) — пацієнти без порушення глікемії (n = 62). Основні характеристики груп пацієнтів наведені у табл. Ступінь стенозу коронарних артерій вказаний у відсотках (%) від максимальної площі діаметра просвіту судини. Залежно від кількості уражених артерій басейну однієї чи більше з трьох основних гілок виділили відповідно одно-, дво- та трисудинні ураження. Критерієм гемодинамічно значимого стенозу є звуження внутрішнього діаметра ≥ 70 % у правій коронарній артерії, передній міжшлуночковій артерії та огинаючій гілці лівої коронарної артерії (ЛКА) або ≥ 50 % стовбура ЛКА. Хронічна оклюзія — це 100% стеноз в одній із трьох основних судин серця. Систолічна функція серця визначалася за фракцією викиду (ФВ, %) лівого шлуночка, розрахунки здійснені волюметричним методом за модифікованою методикою Simpson
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
