Abstract
Висвітлюються головні, обумовлені національно-культурною свідомістю, засади українського подружжя як союзу чоловіка і жінки, в якому в процесі життєдіяльності здійснюється самовираження та самореалізація двох рівноправних осіб. З’ясовано, що інститут подружжя в українській традиції складався на персоналістичних підставах гідності, любові, дружби, свободи.
Highlights
Every national culture produces its own, inherent only to this culture, type of spouses as an ideal model of the world, which represents a well-organized and gender identified structure of social roles focused on basic human needs and functions, as well as the key principles of vital activity, interpersonal communication and a system of spiritual values
Despite the aggressive challenges of gender ideology, in order to preserve the institution of the family, the AllUkrainian Council of Churches and Religious Organizations declared 2019 – the Year of the Family
«Philosophy and political science in the context of modern culture», 2019, Т. 11, No 2 language can be both masculine and feminine, since it is used to designate a married woman as applied to her husband, and a married man in relation to his wife
Summary
СТАТУС І РОЛЬ ДРУЖИНИ (ЖІНКИ) В ОСОБОВОМУ БУТТІ УКРАЇНСЬКОГО ПОДРУЖЖЯ (ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТНОРЕЛІГІЙНИЙ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ). Слово «дружина» в українській мові може бути і чоловічого, і жіночого роду, оскільки вживається на позначення як одруженої жінки стосовно свого чоловіка, так і одруженого. В українській мові на граматично-семантичному рівні віддзеркалено рівноправність жінки і чоловіка у шлюбному житті як членів подружжя. Який прийшов з Київської доби, описує філософ Мирослав Попович, зауважуючи високий статус майбутнього подружжя і його самостійність стосовно батьків: «Старшинство батьків у процедурі добре помітне, але оточення наречених і самі вони грають роль військової сфери суспільства: їх, а не батьків, називають князем і княгинею, у них – дружина (в українській мові цей термін закріпився за жінкою, що вийшла заміж), дружки, бояри. Специфіка селянської праці й побуту визначає родинне життя українського подружжя, обумовлює врівноваженість чоловічого та жіночого начал і авторитет жінки в родині. «Призначення України» (1938) Липа пише: «В такім двопервнім підлужжі, що розвинулося в хліборобському крузі, енерґія мужеськости згармонізована з жіночим первнем і підпорядкована родині» [15, с. 180]
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have