ПАМ’ЯТКИ НАУКИ Й ТЕХНІКИ В МУЗЕЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ІСТОРІЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ

Abstract

У статті охарактеризовано пам’ятки науки і техніки Музею народ-ної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Ки-ївської обл., Україна). До розгляду залучено об’єкти сільськогосподарсько-го виробництва (водяні млини та вітряки); об’єкти народних промислів іремесел (кузня, олійня, ободопарня, шишкосушарня, смолокурня, гончарнапіч); об’єкти шляхового будівництва (пішохідний міст Є. О. Патона). Ха-рактерною особливістю цих об’єктів є оригінальність, автентичність, уні-кальність, що і є їхньою науково-технічною, архітектурною, історичною,етнологічною, мистецькою та іншою культурною цінністю. Нині зазначеніспоруди й конструкції взято на облік як нерухомі об’єкти науки і техніки.Об’єкти цієї групи вітчизняної культурної спадщини є на сьогодні однієюз найменш вивчених і облікованих груп пам’яток, у зв’язку з чим станов-лять потенційний інтерес для дослідників історії виробництва й техніки.Згадуються персоналії, пов’язані з досліджуваними пам’ятками, та осо-би, завдяки яким ці пам’ятки було музеєфіковано. Зроблено висновки проважливість всебічного дослідження музейних пам’яток науки й техніки, не лише з позицій втілення досягнень тогочасної наукової й технічної дум-ки, а й організації виробництва, устаткування, модернізації, різночасовихпереобладнань, оздоблення тощо. Наголошено, що пам’ятки науки і тех-ніки переяславського скансену є важливою частиною історико-культурноїспадщини України, технічного розвитку виробництва і техніки СередньоїНаддніпрянщини ХІХ — початку ХХ ст.Ключові слова: Україна; українець; Переяслав; скансен; пам’ятка науки і техніки; музеєфікація