Abstract
Актуальність. При лікуванні переломів у деяких випадках з’являється можливість вибору способу остеосинтезу, що відображено в «Клінічних рекомендаціях з лікування переломів», затверджених Пленумом асоціації ортопедів-травматологів України 15.05.2013 р. З урахуванням цього важливо знати, яке місце займає кожен із варіантів остеосинтезу, зокрема зовнішній черезкістковий остеосинтез (ЧКО), у практиці травматологічних відділень. Мета дослідження: встановити частоту застосування ЧКО та його співвідношення з внутрішнім остеосинтезом у практиці травматологічного відділення міської лікарні. Матеріали й методи. Проведено ретроспективне дослідження за матеріалами травматологічного відділення КМУ «Міська лікарня № 3» м. Краматорська (лютий 2015 р. — січень 2017 р.). Здійснено тотальну вибірку операцій ЧКО (72 спостереження), досліджено співвідношення зовнішнього та внутрішнього остеосинтезу. Результати. Як основний варіант остеосинтезу при лікуванні переломів ЧКО застосовано в 53 випадках (73,6 %). При наслідках травм його використано в 11 (15,3 %) спостереженнях, як спосіб тимчасової фіксації — у 8 (11,1 %). ЧКО становив 31,9 % серед втручань на аналогічних сегментах (72 із 226, співвідношення — 1 : 2,14). Він виявився домінуючим при діафізарних переломах кісток гомілки (26 із 47, 1,24 : 1), переважав при переломах дистального епіметафізу променевої кістки (2 : 1) та п’яткової кістки (2,5 : 1). Співвідношення ЧКО та внутрішнього остеосинтезу при пошкодженнях надп’ятково-гомілкового суглоба становило 1 : 2,93 (14 проти 41). При лікуванні наслідків травм найбільш часто ЧКО застосовували при наслідках переломів діафіза стегнової кістки (6 спостережень — 8,3 %). Висновки. Зовнішній черезкістковий остеосинтез становив 31,9 % серед усіх операцій остеосинтезу. Як основний вид остеосинтезу ЧКО застосовано у 88,9 % випадків, в 11,1 % — як спосіб тимчасової фіксації. Найбільш часто ЧКО використовували при діафізарних переломах кісток гомілки, ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба, дистального епіметафізу променевої кістки.
Highlights
Nowadays, due to the development of different methods of osteosynthesis, sometimes the same types of fractures could be treated using several possible options of the osteosynthesis
This fact was reflected in the Clinical Recommendations for the Bone Fractures Treatment
important. The purpose of the study was to determine the frequency of the external transosseous osteosynthesis for the treatment
Summary
Проведено ретроспективное исследование по материалам работы травматологического отделения КМУ «Городская больница No 3» г. По каждому из сегментов опорно-двигательного аппарата, при лечении которых применялся ЧКО, выполнена выборка всех других используемых за тот же период вариантов остеосинтеза. Распределение всех вмешательств методом ЧКО за изученный период показано в табл. 1, где учтены посегментное распределение случаев применения метода, а также характер патологии (открытые, закрытые переломы, последствия травм) и возможность применения ЧКО как основного варианта остеосинтеза и по сокращенной (стабилизационной) схеме для временной фиксации. 1 показывают, что наиболее часто ЧКО использовался при лечении переломов диафиза костей голени и костей, образующих голеностопный сустав (55,6 % всех случаев), причем в качестве основного метода лечения. Чаще всего ЧКО применялся в качестве основного варианта остеосинтеза, что свидетельствует о достаточно хорошем уровне владения методом врачами отделения и понимании его широких лечебных возможностей. Распределение случаев применения ЧКО по сегментам опорно-двигательного аппарата с учетом характера патологии, n (%)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
