Abstract

Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазовій промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної тощо) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано й побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод вирішення конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

Highlights

  • Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище, зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів

  • При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень

  • Solving this problem will allow analysing the available resources for production and life of man and society, to assess the risks and probability of conflicts when allocating resources

Read more

Summary

StratU Ci i gi

Де: Strat RPZ – стратегія процедури вирішення проблемної задачі управління в умовах дії на систему факторів збурення; StratUi / Ci – стратегія цільового управління; JF – інтенсивність факторів; IRi()– керовані джерела ресурсів; FA, Fn – фактори впливу; VA(Z) – область кризової ситуації за параметром стану Z; gi – компонента дії фактора активного збурення FA. Вибір моделі генерації стратегії вирішення проблемної ситуації в цільовому просторі системи базується на таких системних методах і інформаційних процедурах (Pavlov, 1982; Pospelov, 1986; Roberts, 1986; Sviridov, 1978; Druzhinin & Sergeeva, 1990; Gladun, 1987; Pospelov, 1989; Akoff & Emeri, 1974; Barsegian, 2009; Zaitcev, 1990; Sikora, 1998a; Durniak et al, 2017; Mesarovich, Mako & Takakhara, 1973):. Процес вирішення кризової ситуації в техногенній структурі відбувається внаслідок мобілізації комплексу інформаційних, матеріальних та енергетичних ресурсів і зміни локальної або глобальної стратегії поведінки в діалоговому режимі зі системою, яка задає правила ресурсної поведінки та вимоги до рівня шкідливих викидів (Perkhach & Podolchak, 2014; Chikrii, 1992; Pavlov, 1982; Pospelov, 1986; Zaitcev, 1990; Draizdel, 1990) { } ≜ ∃ Str IDS ( PRZ ↔ SU (Ci )) , де: Str – структура; IDS – ієрархічна система; PRZ – процедура, SU – система управління

Strat U S
Fr τ
Перелік літературних джерел
Full Text
Paper version not known

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.