Нейрофизиологические особенности спастического синдрома у детей с детским церебральным параличом в зависимости от выраженности моторных нарушений

I.A Zorii,N.V Vasilieva,O.M Nika,V.M Pashkovskyy

doi:10.22141/2224-0713.16.4.2020.207346

Abstract

Актуальность. Детский церебральный паралич (ДЦП) — собирательный термин, объединяющий многочисленные тяжелые заболевания нервной системы. 80 % детей с ДЦП страдают спастическими формами, основным симптомом которых является повышение мышечного тонуса — спастичность. Объективизацию состояния мышечного тонуса и контроль за динамикой спастичности можно проводить с помощью методов биомеханики и электронейромиографического (ЭНМГ) исследования, что дает возможность качественно и количественно изучить состояние нервно-мышечной системы. Цель: установить клинико-нейрофизиологические особенности спастического синдрома у детей с ДЦП в зависимости от выраженности моторных нарушений. Материалы и методы. Обследовано 122 ребенка с ДЦП (средний возраст 8,8 ± 3,7 года), которые были распределены на группы согласно шкале больших моторных функций, расширенной и дополненной (Gross Motor Function Classification (GMFCS E&R)). Всем пациентам проведено тщательное неврологическое обследование и осуществлялось ЭНМГ-исследование. Для оценки надсегментарного (верхнего мотонейрона) и сегментарных (α-мотонейронов спинного мозга и периферических нервов) уровней поражения анализировали параметры Н-рефлекса и F-волны. Результаты. У большинства обследованных детей были диагностированы спастические формы ДЦП: у 40 (32,8 %) детей — спастическая диплегия, у 25 (20,5 %) — гемипаретическая форма, у 6 (4,9 %) — спастический трипарез, у 34 (27,9 %) — спастический тетрапарез. У детей с ДЦП с выраженными моторными нарушениями значительно чаще наблюдалась ортопедическая патология, а именно эквиновальгусная установка и плосковальгусные деформации стоп. По данным ЭНМГ у больных с ДЦП регистрировались нарушения надсегментарных влияний, проявлявшиеся повышением амплитуды М-ответа, особенно при тестировании большеберцового нерва, увеличением соотношения Нмах/Ммах, повышением амплитуды Н-рефлекса и F-волны. Выводы. С увеличением выраженности двигательных нарушений по шкале больших моторных функций (GMFCS E&R) у детей с детским церебральным параличом достоверно усугублялись нейрофизиологические изменения.

Highlights

Infantile cerebral palsy is a collective term that combines numerous severe diseases of the nervous system
Електронейроміографічні показники за методом стимуляції моторних нервів у дітей з органічним ураженням нервової системи відповідно до класифікації великих моторних функцій
Nika Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine

Summary

Матеріали та методи

Обстежені 122 дитини з ДЦП (середній вік 8,8 ± ± 3,7 року), що перебували на лікуванні в Обласному центрі медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Діти з ДЦП були розподілені на групи згідно зі шкалою великих моторних функцій, розширеною та доповненою (Gross motor function classification (GMFCS E&R)) Для оцінки довільної рухової активності в даний час найбільше міжнародне визнання отримала система класифікації великих моторних функцій GMFCS, що являє собою інструмент, за допомогою якого забезпечується розподіл дітей із ДЦП за чіткими критеріями на п’ять груп відповідно до розвитку великої моторики. Встановлено, що ця шкала є вірогідним, надійним та відтворюваним методом клінічної оцінки у дітей з ДЦП [5]. Усім пацієнтам проведено ретельне неврологічне обстеження та здійснювалося ЕНМГ-дослідження. ЕНМГ-обстеження проводилося на комп’ютеризованому програмному комплексі М-ТEST Розподіл хворих із дитячим церебральним паралічем відповідно до шкали GMFCS E&R

Кількість n

Результати та обговорення

Групи дітей із ДЦП

Список літератури