Abstract
За останні п’ятнадцять років кількість ургентних лапаратомій становила 36–58 % з летальністю 30–80 %. Однією з головних причин такої високої смертності є гіповолемія, що формує гемодинамічні порушення, тканинну гіпоксію і розвиток поліорганної недостатності. Основним методом її лікування є поповнення дефіциту об’єму циркулюючої крові. Препаратами вибору вважаються кристалоїди. Прогнозування ефектів кристалоїдних розчинів легко провести за допомогою фізико-хімічної моделі кислотно-лужної рівноваги Стюарта. Згідно теорії, характеристиками збалансованого кристалоїдного розчину є: SIDinf = 24 мEqL–1; відповідність вмісту електролітів до їх концентрації в плазмі; наявність у складі органічних іонів, що запобігають підвищенню концентрації Cl– в інфузійному розчині і є донаторами резервної лужності. Виходячи з цього ми виділяємо серед кристалоїдних розчинів незбалансовані (0,9% розчин NaCl); частково збалансовані (розчини Рінгера лактат і Хартмана); повністю збалансовані розчини (плазмаліт, плазмаліт А, стерофундін, стерофундін ISO). Використання незбалансованих розчинів небезпечно у зв’язку з розвитком гіперхлоремічного ацидозу. Використання частково збалансованих кристалоїдних розчинів може формувати або посилювати лактатацидоз в умовах тканинної гіпоксії і/або дисфункції печінки. Інфузія збалансованих розчинів дозволяє швидко коригувати метаболічний ацидоз.
Highlights
According to the criteria for the balance of crystalloid solutions, we distinguish: unbalanced crystalloid solutions (0.9% NaCl solution); partially balanced crystalloid solutions (Ringer’s lactate and Hartmann’s solutions); fully balanced solutions (plasmalyte, plasmalyte A, sterofundin, sterofundin ISO)
The use of unbalanced solutions (0.9% NaCl solution) is dangerous due to the development of hyperchloremic acidosis
Klygunenko State Institution “Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine”, Dnipro, Ukraine
Summary
Кислотно-щелочное равновесие регулируется тремя независимыми переменными (pCO , SID, Atot), изменяющими степень диссоциации воды. Это увеличивает степень диссоциации воды (H+ > ОН–) и по закону электронейтральности формирует метаболический ацидоз; – увеличению SID, вызванному гипернатриемией (после инфузии NaHCO ) или гипохлоремией (связанной с обильной рвотой, назначением диуретиков). То есть сохранить кислотно-щелочное равновесие позволяет применение кристаллоидных растворов с SIDinf = плазменной концентрации HCO3– = = 24 мEqL–1, что соответствует физиологическому содержанию HCO3– и характеризует раствор как сбалансированный. Достижение такой сбалансированности SID раствора возможно при соблюдении физиологического плазменного равновесия SIDa = SIDe в нем или (Na+ + K+ + Ca++ + Mg++) – (Cl– + лактат– + + другие сильные анионы) = [HCO3–] + [A–]. При инфузии органических ионов первоначально возникает уменьшение плазменного SID: (Na+ + K+ + Ca++ + Mg++) – (Cl– + + лактат– + другие сильные анионы) < [HCO3–] или изменение рН в сторону ацидоза.
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
