Abstract

Актуальність. Залишається під сумнівом кінцева ефективність сучасних препаратів, що модифікують перебіг хвороби, особливо їх вплив на віддалені наслідки остеоартрозу кульшового суглоба. До того ж залишається контраверсійним питання: що є більш ефективним у лікуванні остеоартрозу — артроскопічне оперативне втручання чи медикаментозна терапія? Мета дослідження: оцінити та порівняти клінічну ефективність препаратів гіалуронової кислоти, хондроїтину сульфату, а також артроскопічного оперативного втручання в лікуванні початкових стадій коксартрозу за 6 місяців. Матеріали та методи. У проведеному нами дослідженні у хворих із початковими стадіями коксартрозу вивчалася клінічна ефективність терапії препаратами хондроїтину сульфату (як системним хондропротектором), препаратом гіалуронової кислоти, що вводився внутрішньосуглобово, та артроскопічних оперативних втручань. В обстежених пацієнтів оцінювали інтенсивність больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою болю та рухову функцію кульшового суглоба за модифікованою шкалою Харріса, а також терапевтичний ефект (на думку хворого й лікаря). Клінічні показники визначалися до початку терапії та в терміні спостереження 1, 3 та 6 місяців. Результати. Виявлено, що поєднання нестероїдних протизапальних препаратів із симптом-модифікуючими препаратами сповільненої дії сприяє зниженню вираженості больового синдрому у хворих із початковими стадіями коксартозу. Внутрішньосуглобове введення гіалуронової кислоти сприяє поліпшенню рухової функції ураженого суглоба та повсякденної активності хворих цієї категорії. Після артроскопічного оперативного втручання позитивна динаміка больового синдрому та функціональної здатності тазостегнового суглоба відзначається через 3 місяці після операції, а через 6 місяців мають місце вірогідно менша інтенсивність больового синдрому та поліпшення функціональних можливостей пацієнтів порівняно з тими, хто отримував медикаментозну терапію. Висновки. Згідно з результатами загальної оцінки ефективності лікування пацієнтом і лікарем за підсумками шестимісячної терапії, більш виражене поліпшення функціонального стану кульшових суглобів виявлено після артроскопічного лікування, ніж на тлі проведеної фармакотерапії.

Highlights

  • The efficiency of modern drugs that modify the course of the disease is still doubtful, especially, their influence on the long-term effects of hip osteoarthritis

  • Через 3 та 6 місяців лікування середні показники шкали Харріса (М ± σ) у групах медикаментозної терапії статистично вірогідно не відрізнялися, тоді як у хворих групи артроскопічного лікування виявлено більш високі оцінки функції кульшового суглоба (84,83 ± 3,50 бала та 87,51 ± 2,92 бала відповідно) порівняно з аналогічними показниками групи 1 (69,44 ± 3,61 бала та 69,19 ± 3,35 бала), А

  • 2. Після артроскопічного оперативного втручання позитивна динаміка больового синдрому та функціональної спроможності кульшового суглоба відмічалася через 3 місяці після операції, а через 6 місяців мають місце вірогідно менша інтенсивність больового синдрому та покращення функціональних можливостей пацієнтів порівняно з пацієнтами, які отримували медикаментозну терапію

Read more

Summary

Introduction

The efficiency of modern drugs that modify the course of the disease is still doubtful, especially, their influence on the long-term effects of hip osteoarthritis. При оцінці показників функції кульшового суглоба за шкалами Харріса та інтенсивності больового синдрому за ВАШ у хворих групи 1 (хворі, які приймали НПЗП) було зафіксовано наступний розподіл показників за шкалами

Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call