Abstract

The prerequisites of introduction and realization of demonstrative and collective experiences, ranging from the XVIII century to the early 60’s of the last century primarily on Ukrainian lands were considered on a wide historiographical basis. The formation and improvement of organizational forms, that led to the emergence of the so-called collective farm research work in March 1934, primarily, to meet the needs of the collective and state farms construction in the USSR were disclosed through the course of legislative decisions. There have been revealed their most famous achievements in the field of agricultural science. It is proved, that the methodological basis for activity of the original organizational structure of kolkhoz research work – houses- laboratories in the pre-war period, was a broad study of capabilities of the theory of vernalization developed by T.D. Lysenko, and in the 50’s XX century - systems of cultivation by T.S. Maltsev’s method through collective farm research stations set up in all regions of Ukraine. The contribution of some prominent scholars in the development of organizational approaches and later in theorizing and deployment introduction of the latest achievements of domestic agricultural science under different systems of government was highlighted. A periodization of the evolution of institutional framework of collective experimentation is proposed.

Highlights

  • Ключові слова: колгоспна дослідна справа, хата-лабораторія, будинок сільськогосподарської культури, колгоспна дослідна станція, яровизація, обробіток ґрунту, колективні досліди, зразкова ферма, аптекарський город

  • Через перебіг законодавчих рішень розкрито становлення та удосконалення системи організаційних форм, що привели до появи у березні 1934 р. так званої колгоспної дослідної справи, насамперед для задоволення потреб колгоспно-радгоспного будівництва в СРСР

  • При розробленні проекту майбутньої структури Українська академія наук (УАН) саме на нього покладалося вивчення актуальних проблем земельних, водних і лісових ресурсів [8], максимально наближених до загальноагрономічних

Read more

Summary

Історія природознавства

Реальні позитиви від результатів роботи колгоспної дослідної справи дали підстави Наркомзему УРСР та Українському виставковому комітету надіслати експонати 25 кращих у республіці хат-лабораторій на Всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві 1938 року. Підсумовуючи, зазначимо, що колгоспна дослідна справа в УРСР спочатку у вигляді хат-лабораторій (1934–1948), потім будинків агрикультури та колгоспних дослідних станцій (1949–1960) проіснувала в активній формі реального експериментаторства на новітній для свого часу науковій основі для потреб місцевих ґрунтово-кліматичних умов деякою мірою як доповнююча демонстраційна альтернатива класичного галузевого дослідництва. Системність в їх проведенні з питань найпростіших прийомів удосконалення сільськогосподарського виробництва, обробітку ґрунту, з’ясування доцільності внесення на певній території мінеральних добрив, випробування сортів різних польових рослин, травосіяння, поліпшення луків, вирощування кукурудзи і коренеплодів, використання для посіву насіння високої якості ствердилась у 90-х роках ХІХ ст. Як і раніше, – вивчати і популяризувати для потреб місцевої громади новітні здобутки як вітчизняної, так і світової галузевої науки

Джерела та література
Будинок сільськогосподарської культури
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call