ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄС І СПІВПРАЦІ ЙОГО КРАЇН-ЧЛЕНІВ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Abstract

Обґрунтовано важливість і актуальність теоретичного осмислення проблем започаткування і розвитку процесів європейської інтеграції. Виокремлено, систематизовано й розкрито сутність ключових теоретичних підходів і концепцій до вивчення явища європейської інтеграції, серед яких: федералізм, функціоналізм, неофункціоналізм, міжурядовий підхід, ліберальний міжурядовий підхід, концепція політичних мереж, теорія багаторівневого управління, інституційний підхід, теорія дезінтеграції. Охарактеризовано співпрацю європейських країн у сфері досліджень та інновацій з позиції окремих теоретичних підходів. З’ясовано, що фундамент європейської інтеграції у цій сфері було закладено на початкових етапах заснування ЄС і відтоді наукова співпраця між країнами була істотно поглиблена та розширена як у географічному, так і в секторальному сенсах. Розкрито еволюцію теоретичних ідей щодо європейської інтеграції відповідно до періодизації А. Вінер і Т. Діца, які поділили ці ідеї за історичним і сутнісним контекстами на три фази: пояснювальну, аналітичну і конструктивну. Дану періодизацію розширено й адаптовано до сучасних умов і викликів, виходячи з кризових процесів у розвитку ЄС, шляхом доповнення її четвертою фазою — дезінтеграційноюз періодом домінування починаючи з 2008 р. і дотепер. Ця назва, однак, не говорить про обов’язкове руйнування чи розпад ЄС, узагальнення теоретичних ідей щодо дезінтеграційних процесів свідчить про значну розбіжність між існуючими поглядами авторів євроскептичного нахилу, які у своїх оцінках частіше схиляються до необхідності зміни або коригування напрямів євроінтеграційного розвитку відповідно до нових реалій та очікувань країн. Зроблено акцент на необхідності теоретичного осмислення майбутніх сценаріїв розвитку інтеграції в ЄС у контексті формування нової історичної реальності, пов’язаної з військовим вторгненням РФ на територію незалежної України.