Повторні операції та операції для попередження тромбозу у хворих з цукровим діабетом та критичною ішемією нижньої кінцівки

Abstract

Мета. Визначити ефективність повторних операцій та операцій для попередження тромбозу у хворих з цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), порівнявши їх результати.
 Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 439 хворих з ЦД та ХКІНК і стенотично-оклюзійним ураженням (СОУ) артерій підколінно-гомілкового сегмента в Клінічній лікарні «Феофанія» Державного управління справами, Інституті загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України та Київській міській клінічній лікарні № 1 з 1999 по 2016 р., яким виконали відкриті, ендоваскулярні та гібридні реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок (НК) з метою покращення кровопостачання та усунення проявів ХКІНК. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, у середньому становив (67,9 ± 8,1) року. Чоловіків було 265 (60,4%), жінок - 174 (39,6%).
 Результати. З огляду на високу частоту ампутації після повторних реконструктивних операцій - 24,6%, ми запропонували алгоритм обстеження хворих після первинної операції з урахуванням наявності у них факторів ризику СОУ і тромбозу в зоні артеріальної реконструкції (ЗАР) та шляхах припливу і відтоку. На підставі розробленого алгоритму сформульовані показання до виконання операцій для попередження тромбозу, результати яких кращі за результати повторних операцій.
 Висновки. Кумулятивна частота збереження кінцівки після повторних операцій через 1 та 3 роки становила 75,4 і 49,2% відповідно. У зв’язку з високою частотою ампутації після повторних реконструктивних операцій запропоновано алгоритм післяопераційного обстеження хворих з урахуванням наявності у них факторів ризику СОУ і тромбозу в шляхах припливу і відтоку та ЗАР. Періодичність і методи обстеження хворих після виконання первинних реваскуляризуючих операцій повинні ґрунтуватись на визначенні факторів ризику розвитку післяопераційних ускладнень. Такий комплекс діагностичних заходів дає можливість своєчасно виявити розвиток СОУ в артеріях припливу та відтоку і безпосередньо в ЗАР, що передують виникненню тромбозу, та призначити операцію для попередження тромбозу. Операції для попередження тромбозу забезпечують не лише профілактику тромбозу ЗАР, а й клінічне поліпшення, яке спостерігали у 96,6% пацієнтів, тоді як після повторних операцій - у 58,5% пацієнтів. Кумулятивна частота збереження кінцівки після операцій для попередження тромбозу через 1 та 3 роки становила відповідно 98,3 і 91,5%, що значно перевищує аналогічні показники після повторних операцій.