Abstract
Представлений огляд наукових джерел спрямований на висвітлення досягнень у розумінні особливостей ауторегуляції церебральної перфузії у передчасно народжених дітей, встановлення значення сучасних методів її моніторингу та визначення загальних підходів до профілактики цереброваскулярних порушень. У статті розглянуто історію дослідження реактивності церебральних судин, висвітлено функцію внутрішнього нейропротективного фізіологічного феномену — церебральної ауторегуляції відповідно до новітніх міжнародних досліджень. Проведений огляд комплексу інтегрованих механізмів церебральної ауторегуляції. Наведені результати досліджень ролі міогенних, нейрогенних і метаболічних механізмів у здійсненні церебральної ауторегуляції, а також можливий генез їх розладів у передчасно народжених дітей. Відповідно до наведених у дослідженнях даних незрілість ауторегуляційних механізмів, анатомічні особливості мозкової тканини, численні внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на цереброваскулярні структури, обумовлюють високий ризик уражень центральної нервової системи у передчасно народжених дітей. Зусилля дослідників спрямовані на розвиток неінвазивних діагностичних технологій, які можуть допомогти тривалий час проводити моніторинг церебральної оксигенації, сприяти своєчасній корекції терапевтичних підходів. Параінфрачервона спектроскопія є відносно новим у інтенсивній неонатології методом, який вже довів свою безпечність та ефективність при прийнятті тактичних рішень під час виходжування передчасно народжених дітей. У огляді наведено отримані дослідниками референтні значення для передчасно народжених дітей різного гестаційного віку, які можна використовувати у практиці інтенсивної неонатології для оптимізації інфузійної терапії та респіраторної підтримки немовлят на доклінічному етапі розвитку цереброваскулярних уражень. У статті розглянуто питання щодо діагностики гіпотензії у недоношених новонароджених, окремі фармакологічні підходи до профілактики та лікування порушень церебрального кровообігу.
Highlights
The review of scientific sources is directed at covering the achievements in understanding the features of cerebral perfusion autoregulation in prematurely born children
The article deals with the history of investigation
to the data presented in the studies
Summary
INVOS 4100 та 5100c з неонатальними датчиками (рис. 1). Відповідно до результатів дослідження середнє значення сrSO2 становило 65 % при надходженні у відділення інтенсивної терапії новонароджених, збільшуючись із ГВ у межах 1 % на тиждень. Щодо практичного застосування запропоновані криві референтних значень відносно сrSO2 та cFTOE для передчасно народжених дітей різного гестаційного віку [44]. Для використання у практиці інтенсивної неонатології за результатами вищенаведеного дослідження також запропоновано референтні криві для регіональної церебральної сатурації та фракційної екстракції кисню тканинами у передчасно народжених дітей із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (гзВАП) і синдромом затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР), тому що такі стани є найбільш поширеними серед цієї когорти немовлят Коливання сrSO2 та cFTOE для передчасно народжених дітей різного гестаційного віку за період 72 години після народження з інтервалом 6 годин (Alderliesten Th. et al, 2016). Також у практиці можна використовувати перцентильні графіки зміни церебральної оксигенації впродовж перших трьох діб життя для 4 груп передчасно народжених дітей залежно від гестаційного віку Внесок даних церебральної регіональної оксигенації у діагностичні рішення (Plomgaard A.M. et al, 2016)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have