Обсяг хірургічної допомоги пораненим із вогнепальними переломами кісток передпліччя на етапах медичної евакуації під час антитерористичної операції

Abstract

Мета дослідження: визначити структуру операційних втручань, що виконані на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) пораненим із вогнепальними переломами кісток передпліччя та відривами кінцівки під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рік. Матеріали та методи. Масив клінічного дослідження становили 45 поранених із вогнепальними переломами кісток передпліччя та мінно-вибуховими пораненнями з 2014 по 2015 рік під час проведення антитерористичної операції. У структурі поранень передпліччя переломи та відриви становили 10,95 %. Bогнепальні переломи спостерігались у 88,89 % поранених, відриви кінцівки на рівні передпліччя — в 11,11 %. Усі поранені були чоловіками, 88,89 % — військовослужбовцями Збройних сил України. Результати та обговорення. У поранених із вогнепальними переломами кісток передпліччя та відривами кінцівки на ЕМЕ базового та першого рівнів допомоги проводили тимчасову зупинку кровотечі, накладали асептичну пов’язку, проводили знеболювання, іммобілізацію підручними засобами та термінову евакуацію. На ЕМЕ другого рівня допомоги виконували первинну хірургічну обробку рани (81,83 %) та фасціотомію (42,42 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня було стабільне накладання стрижневого апарата зовнішньої фіксації (36,36%), а також внутрішньом’язове введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили повторні хірургічні обробки ран та фасціотомії. Підвищенню якості виконання повторних хірургічних обробок сприяли використання вакуум-терапії й ультразвукової кавітації, а також медична реабілітація. Висновки. Надання допомоги пораненим із вогнепальними переломами та відривами кінцівки на рівні передпліччя під час АТО призвело до 64,45 % добрих і 24,44 % задовільних функціональних результатів через 1–2 роки після поранення.