Клінічна характеристика нового сироваткового біомаркера як потенційного продукту розпаду білка ендогенного ретровірусу людини у хворих на розсіяний склероз

Abstract

Метою роботи було дослідити взаємозв’язок між рівнем Ser-Pro-Cys пептиду в сироватці крові хворих на розсіяний склероз (РС) та демографічними особливостями обстежених осіб, а також окремими властивостями перебігу цього захворювання. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 61 хворий на РС та 20 практично здорових осіб віком від 19 до 57 років. Методи дослідження: клінічні — аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя, загальний та неврологічний огляди; лабораторні — білки сироватки крові послідовно осаджували трихлороцтовою (ТХО) кислотою. Утворену ТХО-розчинну фракцію піддали високоефективній рідинній хроматографії при довжині хвилі 280 нм. За допомогою двовимірної тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії було ідентифіковано Ser-Pro-Cys олігопептид. Результати. Виявлено вірогідну відмінність між середніми значеннями рівня Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові хворих на РС різних вікових і гендерних груп порівняно з контрольною групою (p < 0,01). Натомість не встановлено вірогідних відмінностей у показниках рівня Ser-Pro-Cys пептиду між хворими на РС чоловіками і жінками. Незалежно від характеристики неврологічних проявів та віку дебюту захворювання в усіх групах хворих на РС концентрація Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові була вищою порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Середні значення рівня Ser-Pro-Cys пептиду у сироватці крові хворих на РС із різною тривалістю захворювання та різним ступенем інвалідності виявилися значущо вищими порівняно з контрольною групою (р < 0,01). Висновки. Рівень Ser-Pro-Cys пептиду був вірогідно вищим у хворих на РС вже навіть у дебюті захворювання порівняно із здоровими добровольцями. Вірогідно вищі значення цього олігопептиду в сироватці крові хворих на РС утримувались протягом усієї тривалості розвитку захворювання, а також при всіх рівнях інвалідизації хворих, порівнюючи з результатами контрольної групи. Виявлені закономірності узгоджуються з даними літератури на користь прозапальної та мієлінотоксичної функцій білка ендогенного вірусу людини типу W, ймовірним фрагментом якого є виділений нами Ser-Pro-Cys пептид.