Пероксисомні біогенні порушення в спектрі синдрому Цельвегера: діагностика, моніторинг і лікування відповідно до рекомендацій глобальної фундації пероксисомних захворювань

M.A Gonchar,O.L Logvinova,I.M Galdina,N.V Shulga,E.M Pushkar,G.R Muratov,E.V Omelchenko,E.P Pomazunovskaya,N.V Strebul,A.S Zubko

doi:10.22141/2224-0551.13.2.2018.129554

Abstract

Стаття присвячена сучасним принципам діагностики та лікування пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера відповідно до рекомендацій глобальної фундації пероксисомних захворювань 2016 р. Автори представили клінічні особливості захворювань даного спектра. Ураження нервової, кісткової, сечовидільної, ендокринної, сенсорної систем і зубної емалі є характерною ознакою захворювання. Окремо виділено власне клінічне спостереження, пов’язане з порушенням окислення жирних кислот із дуже довгими ланцюгами в дитини раннього віку. Розділ діагностики захворювань спектра синдрому Цельвегера заснований на світових стандартах і включає маркери β-окислення дуже довголанцюжкових жирних кислот, а також α-окислення пристанової і фітанової кислот, метаболізму піпеколінової кислоти й інших пероксисомних дисфункцій. Остаточний діагноз пероксисомних біогенних порушень у спектрі синдрому Цельвегера на сучасному етапі встановлюється методом генетичного тестування, за допомогою методів секвенування нового покоління для генів PEX. Тяжкість неврологічних розладів і прогредієнтний перебіг захворювання, а також можливість лікування Х-зчепленої адренолейкодистрофії відкрили перспективи скринінгу для Х-зчепленої адренолейкодистрофії (X-ALD), заснованого на комбінації рідинної хроматографії і тандемної мас-спектрометрії (LC-MS/MS), для виявлення підвищених рівнів VLCFA у новонароджених у плямах крові. Клінічний моніторинг із моменту встановлення діагнозу включає корекцію стартових порушень і виявлення симптомів захворювання, що з’являються пізніше.

Highlights

The article deals with the modern principles for the diagnosis and treatment
of peroxisomal biogenesis disorders of Zellweger syndrome spectrum according to the recommendations of the Global Foundation
The authors presented the clinical features of these diseases

Summary

Гипоплазия эмали

Примечания: Т — тяжелое течение; С — течение средней степени тяжести; Л — легкое течение. VLCFA в крови имеют не пероксисомные болезни спектра синдрома Цельвегера, а отдельные дефекты β-окисления энзимов в очень длинной цепи acyl-CoA оксидазы (АСОХ1) и D-бифункционального протеина (HSD17B4). Диагностика пероксисомных заболеваний спектра синдрома Цельвегера не может быть основана только на скрининге уровня VLCFA в крови у пациентов с явными клиническими признаками заболевания. В небольшом числе наблюдений мутации в генах PEX, таких как PEX2, PEX10, PEX12, PEX16, PEX11В, могут быть выявлены у пациентов с отсутствием повышения уровня VLCFA в крови. Генетическое тестирование обеспечивается с помощью методов секвенирования нового поколения для генов PEX. Пациенты с двумя нулевыми аллелями PEX обычно имеют тяжелое течение заболевания, и, напротив, у детей с PEX1-p.G843D-генотипом заболевание будет протекать легче. В недавних публикациях описаны миссенс-мутации в PEX1 и PEX6 в сочетании с нулевыми аллелями у детей с пероксисомными болезнями спектра синдрома Цельвегера и нормальным интеллектом. Биохимические маркеры пероксисомной дисфункции Жирные кислоты с очень длинными цепями (VLCFA, Very long chain faty acid) β-окисление пристановой кислоты β-окисление фитановой кислоты

Особенности при синдроме Цельвегера

Недостаток пероксисомной каталазы и повышение цитозольной каталазы

Широкий диапазон от задержки развития до нормального