ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ЕМІГРАНТІВ ТА РЕЕМІГРАНТІВ, ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ ПСИХОГЕННОГО, ЕНДОГЕННОГО ТА ОРГАНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Abstract

У даному розділі наведено результати аналізу клініко-психопатологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру, з використанням даних клінічного (основна та додаткова симптоматика депресивного розладу відповідно до критеріїв МКХ-10, типологія провідного афекту, синдромологічна структура) та психометричного обстежень. Були використані шкала депресії M. Hamilton (HRDS), шкала тривоги M. Hamilton (HARS), опитувальник Symptom Check List-90-Revised – SCL-90-R. Порівняльний аналіз довів значущість розбіжностей між групами емігрантів та реемігрантів з переважанням у емігрантів проявів тривоги, страху, ажитації, а у реемігрантів – ангедонії, нездатності концентруватися і приймати рішення, поширеності думок про смерть та самогубство та явищ астенізації. Аналіз домінуючого типу афекту виявив статистично значуще переважання у емігрантів тривожно-депресивного, а у реемігрантів – тоскного й апатичного типів афекту. В синдромологічній структурі у емігрантів значуще частіше виявлялися атипові афективні синдроми, в т. ч. прояви ажитації, тривоги та соматовегетативні розлади, тоді як у реемігрантів – типові афективні синдроми (вітальна, апатична та анестетична депресія). Психометричне дослідження проявів депресії та тривоги виявило значуще більшу поширеність серед емігрантів тривожно-депресивних розладів, ажитованої депресії та депресії зі страхом, психічної та соматичної тривоги, тоді як у реемігрантів переважали адинамічна та недиференційована форми депресії. Порівняння психопатологічної структури виявило переважання у емігрантів тривожності, соматизації, обсесивно-компульсивної симптоматики, а у реемігрантів – депресії та міжособистісної сензитивності. Таким чином, основними клініко-психопатологічними закономірностями депресивних розладів у емігрантів є більша поширеність тривожно-депресивних та вегетосоматизованих форм депресії, а у реемігрантів – переважання астено-депресивних та адинамічних форм депресивних розладів.