Вплив терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах на артеріальну жорсткість у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і синдромом обструктивного апное сну

Abstract

Мета роботи – оцінити зміни жорсткості артерій у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) і синдромом обструктивного апное сну (CОАС) та можливості її корекції за допомогою терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP-терапії).Матеріали і методи. У дослідження було залучено 185 пацієнтів віком (49,8±0,8) року із АГ легкого та середнього ступеня тяжкості, які були розподілені на групи: 1-ша група – хворі з CОАС (n=148), 2-га група – пацієнти без CОАС (контрольна група, n=37). Їм проводили клінічне та спеціальне обстеження: полісомнографію на двоканальному портативному моніторі, оцінку добової сонливості за шкалою сонливості Епворта, офісне та амбулаторне моніторування артеріального тиску (АТ), ехокардіографію та апланаційну тонометрію. У 10-місячне спостереження для оцінки впливу CPAP-терапії було залучено 105 пацієнтів, яких розділили на 4 підгрупи: А – пацієнти із СОАС середнього та тяжкого ступеня, які отримували CPAP-терапію (n=23); B – пацієнти з помірним та тяжким СOAС без CPAP-терапії (n=29); С – пацієнти з легким СОАС (n=29); D – пацієнти без СОАС (контрольна група, n=24). Усі пацієнти отримували аналогічну антигіпертензивну терапію відповідно до рекомендацій ESH/ESC 2013 р.Результати та обговорення. Пацієнти з АГ та СОАС (середній індекс апное-гіпопное (AГI) (38,10±2,51) епізоду за годину) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній AГI (3,02±0,25) епізоду за годину) мали значно вищий індекс маси тіла ((35,20±0,57) проти (30,60±0,79) кг/м2; p<0,001), рівень глюкози в крові ((107,2±2,2) проти (98,0±2,5) мг/дцл; p=0,045), рівень сечової кислоти ((6,17±0,10) проти (5,5±0,3) мг/дцл; p=0,048) та індекс маси міокарда лівого шлуночка ((115,8±2,39) проти (104,60±4,56) г/м2; p=0,035). Також пацієнти з АГ та СОАС порівняно з пацієнтами з АГ без СОАС мали більшу швидкість поширення пульсової хвилі артеріями еластичного типу (ШППХел) ((11,19±0,20) проти (10,10±0,41) м/с, p=0,014) та вищий центральний систолічний АТ ((133,43±1,67) проти (125,22±3,41) мм рт. ст.; p=0,027). Протягом 10 міс у пацієнтів з АГ та СОАС, які отримували CPAP-терапію, спостерігалося статистично значуще зниження ШППХел (з (12,20±0,63) до (10,05±0,43) м/с; p=0,009) з досягненням нормального рівня (< 10 м/с) у 60,9 % пацієнтів, зниження офісного систолічного АТ (з (143,8±132,7) до (132,70±2,33) мм рт. ст.; p=0,021) та діастолічного АТ (з (93,80±3,31) до (86,0±3,19) мм рт. ст.; p=0,012) з досягненням цільових рівнів. У пацієнтів знизився центральний систолічний АТ (з (130,30±3,97) до (119,70±2,97) мм рт. ст.; p=0,012) та знизився центральний діастолічний АТ (з (94,70±3,31) до (87,10±2,36) мм рт. ст.; p=0,013).Висновок. Комбінація терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах і антигіпертензивної терапії поліпшує еластичність артерій і допомагає досягти цільового рівня АТ у пацієнтів із АГ та СОАС середнього і тяжкого ступеня.