Abstract
At First, the article analyses Hamann’s path to self-knowledge and self-love as a path of Socratic ignorance, which is indeed the highest form of knowledge. For Hamann Socrates is the predecessor of Christ, and Socratic ignorance (I know that I know nothing) is the path to divinization. Subsequently, it is pointed out, how Hryhorii Skovoroda explains the path of self-knowledge and self-love. To illustrate this thought, he makes use of the Ovidian Narcissus myth. Concerning the figure of Narcissus, Skovoroda distinguishes the following three aspects: 1. The Egyptian Narcissus, 2. The Hebraic Narcissus and 3. The Christian Narcissus, i.e. Jesus Christ. These three aspects and corresponding assertions of the Bible designate Skovoroda’s path to divinization. Finally, it points out similarities between Hamann’s and Skovoroda’s understanding of self-knowing and self-love and their fundamental impact for the philosophy of Franz von Baader and his criticism of modern subjectivism.
Highlights
Порівняльний аналіз οὕτω δὴ καὶ πρὸ τοῦ νεὼ τοῦ Δελφικοῦ τὸ γνῶθι σαυτὸν ἀναγεγραμμένον ἐδήλου τὸν τρόπον οἶμαι τῆς ἐπὶ τὸ θεῖον ἀναγωγῆς καὶ τῆς εἰς κάθαρσιν ὁδοῦ τῆς ἀνυσιμωτάτης, μονονουχὶ λέγον σαφῶς τοῖς ξυνιέναι δυναμένοις, ὡς ὁ μὲν γνοὺς ἑαυτὸν ἀφ՚ ἑστἱας ἀρξάμενος συνάπτεσθαι δύναται θεῷ τῷ τῆς ὁλης ἀληθεἱας ἐκφαντικῷ καὶ ἠγεμόνι τῆς καθαρτικῆς ζωῆς
Шлях духовного становлення й формування філософського вчення Йогана Ґеорґа Гамана був доволі непростим
У цьому божественному самопізнанні для нього згортаються одна в одну всі протилежності й цей збіг протилежностей як principium coincidentiae oppositorum набуває для нього основоположного діалектичного значення [Hamann 1955-1979: IV, 462]3
Summary
Шлях духовного становлення й формування філософського вчення Йогана Ґеорґа Гамана був доволі непростим. Переживає «навернення», що приносить йому звільнення, Його спосіб мислити зазнає зміни, що постала також і вихідним пунктом ґрунтовної критики Просвітництва. Читання Біблії й зокрема роздуми про історію Каїна і Авеля несподівано привели Гамана до думки, що Авель був прообразом Христа, через спасительний вчинок якого Бог явив Cебе Йому як своєму ближньому. Що почалося як «пекельна мандрівка», він, зрештою, відчуває безмежну милість і любов Бога, а також своє відпочаткове єднання з Божою волею. Від цього всеохопного Божого Слова Гаман відрізняє Слово Боже Св. Якщо Гаман сприймає ум і розум як вслухання в божественне Слово і його розуміння, то цим умо-розумінням, що в жодний спосіб не суперечить вірі, яка «не є жодним продуктом ума» (ІІ, 74), він радикально відрізняється від однобічно раціоналістичного поняття розуму сучасних йому просвітників, яких часто називає також софістами і гостро критикує. Для Гамана всі пізнавальні здатності прагнуть самопізнання (пор.: І, 300)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
