Abstract
The effect of gibberellin on seed germination, morphometric parameters and accumulation of heavy metals in plants seedling of Sinapis alba L. and Rumex patientia L . x Rumex tianschanicus A. Los. under growth on the water extracts of rock dumps substrates was studied. It was found that Rumex patientia х R . tianschanicus seedlings were more resistant compared with seedlings of mustard Sinapis alba . It was found that gibberellin improved or reduced the absorption of certain heavy metals by plants, changed their heavy metals accumulation properties. Rumex patientia х R . tianschanicus seedlings accumulate less content of heavy metals than Sinapis alba seedlings. However, Rumex patientia х R . tianschanicus has 5–7 times greater underground mass and has 7–18 times greater root system at natural conditions. This allows using it as a phytoremediator plant due to large mass of bodies. It was found that Rumex patientia х R . tianschanicus and Sinapis alba seedlings accumulate Copper, Lead and Cadmium. This allows using these plants on the polluted soils, and they could be recommended for planting along the highways for heavy metals accumulation. Keywords : Sinapis alba, Rumex patientia L. x R. tianschanicus A. Los ., heavy metals, rock dumps coal mines, gibberellin.
Highlights
Рослини можуть поглинати досить великі кількості ВМ
Водні витяжки готували з двох основних за кольором субстратів відвалу – чорного та червоного з розрахунку 1:10 і настоювали 72 год
Вміст рухомих форм важких металів у золі субстратів відвалу та у проростках насіння гірчиці білої, замочених у воді та ГК
Summary
Водні витяжки готували з двох основних за кольором субстратів відвалу – чорного (неперегоріла порода) та червоного (перегоріла порода) з розрахунку 1:10 і настоювали 72 год. Насіння гірчиці білої та щавнату замочували протягом 3-х год у воді (контроль) та розчині гіберелової кислоти. Далі насіння розкладали у чашки Петрі на фільтрувальний папір з витяжками обох субстратів і ставили в термостат при температурі 22°С. Для визначення вмісту важких металів у проростках і субстратах проби спалювали в муфельній печі у фарфорових тиглях при температурі 450–500°С протягом 4–6 год до отримання золи однорідного кольору. Рухомі форми важких металів екстрагували амонійно-ацетатним буфером рН 4,8 і визначали їх вміст на атомноадсорбційному спектрофотометрі С-115 („Селмі”, Україна) у пропан-бутановому полум’ї з використанням електротермічного атомізатора „Графіт-2” [14]. Проби брали у триразовій повторності; при р = 0,95 похибка не перевищувала 7%, причому допустима похибка приладу становила 10% [15]
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
