«Голодна маса стає чим раз більше апатичною, байдужою до всього…»: життя та повсякдення полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт, Австро-Угорщина (зима-літо 1917 р.)

Ihor Sribniak

doi:10.33782/eminak2019.4(28).342

Abstract

У статті відтворено деякі аспекти життя та повсякдення полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт (Австро-Угорщина) протягом зими-літа 1917 р. У цей час таборяни потерпали від обмеження норм харчування та використання для приготування їжі невластивих продуктів, наслідком чого її не можна було споживати. У серпні 1917 р. ситуація з харчуванням загострилась настільки, що полонені вдались до «голодного страйку», відмовляючись приймати приготовлені у таборовій кухні обіди та вечері, обмежуючись лише чаєм і хлібом. Лише завдяки спільним зусиллям президії СВУ та українських активістів у таборі, а також заходам комендатури табору, покликаних поліпшити й урізноманітнити харчування таборян – стало можливим припинити страйк і відновити проведення роботи культурно-національного змісту в Фрайштадті.

Highlights

Що окремі аспекти життєдіяльності полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт вже вивчалися кількома дослідниками як у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.1, так і вже останніми роками2 – стан харчового забезпечення таборян протягом зими-літа 1917 р. ще не був предметом наукового дослідження.
Лише завдяки спільним зусиллям президії СВУ та українських активістів у таборі, а також заходам комендатури табору, покликаних поліпшити й урізноманітнити харчування таборян – стало можливим припинити страйк і відновити проведення роботи культурно-національного змісту в Фрайштадті.
Про один з таких фактів йшлося у листі від президії СВУ до Військового міністерства Австро-Угорської імперії (від 6 лютого 1917 р.), коли для проведення української акції на Наддніпрянщині з табору Фрайштадт були відправлені двоє полонених українців (Бабків і Корнатовський).

Summary

Introduction

Що окремі аспекти життєдіяльності полонених вояків-українців у таборі Фрайштадт вже вивчалися кількома дослідниками як у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.1, так і вже останніми роками2 – стан харчового забезпечення таборян протягом зими-літа 1917 р. ще не був предметом наукового дослідження. Лише завдяки спільним зусиллям президії СВУ та українських активістів у таборі, а також заходам комендатури табору, покликаних поліпшити й урізноманітнити харчування таборян – стало можливим припинити страйк і відновити проведення роботи культурно-національного змісту в Фрайштадті.

Results

Conclusion