( 21.12.2020 7) ( 409 17.03.2020) - , - , - , - , - , - , - , - , - , - , - , - , - , . - , ---, , - , - , - ..., - , - .. , - , - , - ..., - , -

DOI 10

Дослідження присвячено аналізу зарубіжних публікацій щодо використання генеративного Дослідження присвячено аналізу зарубіжних публікацій щодо використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) для розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук. Авторами систематизовано та опрацьовано наукові публікації із баз Scopus та Web of Science, що охоплюють основі поняття дослідження. Аналіз отриманих метаданих засвідчив стрімке зростання кількості досліджень починаючи з 2021 р., яке триває й по нині. Були визначені країни (Китай, США, країни ЄС), у яких виконано найбільшу кількість досліджень, а також видання, які найбільш інтенсивно публікують статті зі вказаної тематики. Окремо виділено дослідження з України. На основі понять теорії графів (міжцентральність, близькість, щільність) виділені напрями досліджень у вказаній галузі. До них належать: концептуальні підходи до використання ШІ в умовах цифрової трансформації; цифрова грамотність щодо використання генеративного ШІ; підготовка та професійний розвиток викладачів; методологічні та етичні проблеми застосування технологій ШІ. Результати тематичного та кластерного аналізу засвідчують переважну увагу дослідників до вищої освіти, моделей генеративного ШІ, чат-бота ChatGPT, інших сервісів ШІ, а також потребу в розробленні методик формування цифрової компетентності освітян і науковців, з урахуванням етичних аспектів та принципів академічної доброчесності. Аналіз вітчизняного досвіду застосування ШІ для розвитку компетентностей виконано на основі експорту метаданих з сервісу OUCI, підтримку та розвиток OUCI здійснює Державна науково-технічна бібліотека України. Його результати засвідчили стрімке зростання інтересу науковців до вказаної проблеми, проте обмежений характер досліджень щодо цільової категорії науково-педагогічних працівників. У цілому висновки статті підкреслюють актуальність розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників, але вказують на брак досліджень щодо системного використання ШІ для цієї мети, особливо експериментальних. Автори підкреслюють необхідність розроблення комплексної методики використанні ШІ для розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук.

- Ukrainian National H-index Ranking (Ukrainian NHR). , , , Ukrainian NHR. Ukrainian NHR - Ukrainian NHR - Ukrainian National H-index Ranking, : 1. 2. Ukrainian NHR. - : , ,

Актуальність статті зумовлена стрімким зростанням цифровізації освітньо-наукового простору, що потребує нових підходів до комунікації наукових знань. Традиційні текстові формати втрачають ефективність у сприйнятті інформації широкою аудиторією, особливо в умовах домінування візуального контенту в цифровому середовищі. З огляду на це, платформи Wikimedia, зокрема Wikipedia, Wikimedia Commons, Wikiversity тощо, розглядаються як частина інфраструктури цифрової науки, що охоплює академічне і публічне середовище. Представлення наукових концептів через зображення, анімацію, відео та інші інтерактивні формати сприяє кращому розумінню складних ідей, підвищуючи якість науково-освітньої комунікації. Такий підхід особливо актуальний в умовах глобалізації знань, коли наукові результати повинні бути доступними як для фахівців, так і для широкої громадськості. Метою статті є обґрунтування сучасних підходів до аудіовізуального представлення наукової інформації на платформах Wikimedia. Здійснено класифікацію наявного аудіовізуального контенту наукового спрямування на різних платформах Wikipedia, Wikimedia Commons, Wikiversity тощо. Обґрунтовано принципи аудіовізуального представлення наукової інформації в мережі Інтернет: ясності, точності та достовірності, вільного поширення наукових знань, залучення широкої аудиторії, дотримання вимог щодо вільного ліцензування, повага до авторських прав. Схарактеризовано приклади ефективного використання аудіовізуальних засобів для ілюстрації складних наукових концепцій у різних галузях знань, що значно полегшують розуміння абстрактних ідей, складних процесів та підвищують рівень зацікавленості аудиторії. Для якісного представлення аудіовізуального наукового контенту у Wikimedia сформовано рекомендації: залучення працівників наукових і освітніх установ, редакторів Wikimedia до розроблення та поширення вільно ліцензованого аудіовізуального контенту, який би ілюстрував результати наукових досліджень та пояснював складні наукові концепції; забезпечення якості та наукової достовірності створюваних матеріалів; розширення доступності аудіовізуального контенту, наприклад, шляхом додавання субтитрів до відео або альтернативних описів до зображень тощо.

436X DOI 10