У статті розглянуто та досліджено 6 богослужбових (Устави та Мінеї) та 76 співочих східнослов’янських кодексів єрусалимської традиції, що припадає на кінець XIV – першу половину XVII століття. Це Стихирарі, Осмогласники, Збірники, Ірмологіони, в яких віднайдено піснеспіви свята Преображення. В співочих рукописах вказаного часу представлені майже всі піснеспіви чину свята, які зафіксовані безпозначковою крюковою, путьовою та київською нотолінійною нотацією. В рукописах межі XVI–XVII століть, періоду найвищого розквіту давньоруського співочого мистецтва, послідовність служби свята Преображення завершує своє формування та з’являються різноманітні співочі інтерпретації поетичного тексту (багаторозспівність).
Read full abstract