У статті розглянуто економіко-правові аспекти інноваційного розвитку житлового фонду України в умовах євроінтеграційного розвитку економіки України. Сучасний процес реформування житлового фонду України пов'язаний із створенням об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які є неприбутковими організаціями і діють у рамка, визначених законодавством України. На теперішній час конкретний перелік суб’єктів управління житловим фондом є відсутнім. За проведеним аналізом нормативно-законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері житлового господарства, можна виділити наступні суб’єкти господарювання: власник житлового будинку або житлового комплексу, співвласник багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-комунальні підприємства, управитель, виконавець комунальної послуги, споживач, виконавець. Серед учасників відносин у сфері надання послуг з управління житлом особливо слід виокремити таких суб’єктів, як споживач, виробник та виконавець житлово–комунальних послуг. Співвласники багатоквартирного будинку можуть здійснювати управління житловим фондом самостійно або безпосередньо ухвалюючи певні рішення на зборах. Процес управління житловим фондом характеризується наявністю ієрархії рівнів управління та багатофункціональністю. Узагальнено у хронологічній послідовності зміни у законодавчих та нормативних актах України щодо управління об’єктами житлового фонду, котре дозволило виявити, що на ефективність управління об’єктами житлового фонду впливає недосконалість нормативно-правової бази України. Сучасне економічне державне регулювання житлово-комунальної сфери здійснюється за рахунок податкової, інвестиційної, бюджетної, цінової політики та цінового регулювання. Процес управління житловим фондом, зокрема ОСББ, потребує аналізу методів управління, що застосовуються в теперішній час, та напрацювання досвіду із застосування інноваційних методів, які забезпечать достатній рівень управлінської безпеки. Виділено фактори забезпечення управлінської безпеки житлової сфери. Вбачається потреба у збільшенні обсягів приватно-державного співфінансування програм реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках та реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міст та сіл України.
Read full abstract