Сучасні онлайн-сервіси, зокрема державні цифрові платформи, функціонують в умовах високої динамічності розробки та підвищених кіберзагроз, що обумовлює необхідність інтеграції безпекових аспектів у процес тестування програмного забезпечення. У роботі розглянуто проблему пріоритезації регресійного тестування в середовищах DevSecOps, де обмеження часу та ресурсів у CI/CD процесах унеможливлюють повне виконання тестових наборів. Проведено аналіз сучасних методів пріоритезації регресійного тестування, зокрема підходів, заснованих на покритті коду, історії дефектів, результатах попередніх виконань тестів, оцінці ризиків, евристичних алгоритмах та методах машинного навчання. Визначено їх сильні та слабкі сторони з точки зору ефективності виявлення дефектів, адаптивності, складності реалізації та придатності до використання в умовах CI/CD. Особливу увагу приділено оцінці рівня врахування ризиків інформаційної безпеки в кожному з підходів. Встановлено, що більшість існуючих методів орієнтована на виявлення функціональних дефектів і не враховує безпекові фактори як самостійний критерій пріоритезації, що призводить до потенційного ігнорування критичних з точки зору безпеки компонентів системи. На основі проведеного порівняльного аналізу виявлено ключові обмеження сучасних підходів, зокрема відсутність інтеграції з інструментами безпекового аналізу, орієнтацію на непрямі індикатори якості, недостатню адаптивність до змін профілю загроз та ігнорування контексту використання системи. Обґрунтовано необхідність розвитку адаптивних підходів до пріоритезації регресійного тестування, які забезпечують інтеграцію безпекових метрик у процес прийняття рішень.

The standard theory of quantum decoherence treats the environment as an external reservoir imposing a fixed decoherence rate. We propose a fundamental reinterpretation: within the Lie-Observable-Dependent Renormalization (LA-ODR) framework, the decoherence rate Γτ = Γ₀(χτ)^β is governed by the temporal susceptibility χτ — a state-dependent order parameter of phase-ensemble desynchronization. We derive the Kyiv–Ohnishi hybrid flow dχτ/dt = -αΓ₀(χτ)^(β+1) - λ_ctrlχτ + λ_nat(1-χτ), establish four theorems of global asymptotic stability via Lyapunov analysis, and prove a triple algebraic–geometric–thermodynamic correspondence at the fixed point χτ* = λ_nat/(λ_ctrl + λ_nat). The effective state-space metric dsτ² = (1-χτ)c²dt² - (1+χτ)dx² is a Riemannian analogue of the Fubini–Study metric on susceptibility space, not a physical spacetime metric. The framework provides the mathematical foundation for active coherence control in NISQ quantum devices.

Розроблено математичну модель та проведено дослідження моделі захисту локальної мережі. Розглянуто залежності величини потоку інформації в локальній мережі від складових захисту інформації, захищеності системи, розмірів системи загроз безпеці інформації та коефіцієнта кластеризації мережі. Отримано систему лінійних рівнянь, яка відображає вплив швидкості зміни потоку інформації на захищеність локальної мережі і коефіцієнтів, що характеризують: вплив заходів захищеності, таких як боротьба з побічним електромагнітним випромінюванням, фізичний захист, контроль цілісності та автентичності даних, розмежування доступу до інформації, роботу firewall, антивірусне забезпечення, збої та відмови компонент програмного і апаратного забезпечення, вплив швидкості витоку персональних даних, кількості персональних даних, ідентифікацію та автентифікацію користувачів, резервне копіювання даних, аудит, вплив захищеності на витік інформації та вплив розмірів системи на захищеність. В результаті розв’язку системи диференціальних рівнянь отримано математичні та графічні залежності показника захисту персональних даних в локальній мережі від різних складових. Розглянувши три варіанти вирішення рівняння біля стаціонарного стану системи, зроблено висновок, що при співвідношенні дисипації та власної частоти коливань величина загасання до певного значення може здійснюватися періодично з затухаючою амплітудою або за експоненціально згасаючим законом. Виконано більш наочний аналіз поведінки системи, перейшовши від диференціальної форми рівнянь до дискретної та промоделювавши деякий інтервал існування системи. Представлені математичні та графічні залежності частоти власних коливань системи, періоду коливань та коефіцієнта загасання. Проведено імітаційне моделювання для значень з відхиленням від стаціонарної позиції системи. В результаті імітаційного моделювання доведено, що система захисту локальної мережі є нелінійною

У сучасних розподілених інформаційних системах, зокрема в середовищах Інтернету речей (IoT), що характеризуються значною кількістю взаємопов’язаних вузлів та інтенсивним обміном даними, забезпечення кібербезпеки та цілісності інформації є однією з ключових задач. Особливої актуальності набуває проблема компрометації окремих вузлів, яка може призводити до спотворення даних, порушення коректності обчислень і зниження загальної надійності системи. Традиційні підходи до захисту не завжди забезпечують своєчасне виявлення аномальної поведінки вузлів, що зумовлює необхідність розроблення ефективних методів детекції та нейтралізації загроз. У статті запропоновано метод виявлення та нейтралізації компрометованих вузлів у розподілених інформаційних системах, який базується на аналізі відхилень параметрів, що надходять від окремих вузлів, від узагальнених характеристик системи. Метод передбачає формування агрегованих показників, зокрема середніх значень, та визначення порогових критеріїв, що дозволяють ідентифікувати аномальні відхилення. У разі перевищення встановленого порогу вузол класифікується як потенційно компрометований. Запропонований підхід включає механізм ізоляції підозрілих вузлів та коригування процесу оброблення даних з урахуванням виключення їхнього впливу на результати. Це дозволяє підвищити достовірність обчислень і забезпечити збереження цілісності інформації навіть у разі часткової компрометації системи. Окрему увагу приділено простоті реалізації методу, що забезпечує можливість його застосування в системах з обмеженими обчислювальними ресурсами. Отримані результати демонструють, що запропонований метод дозволяє ефективно виявляти аномальну поведінку вузлів і зменшувати негативний вплив кіберзагроз на функціонування системи. Запропонований підхід може бути використаний як складова комплексних систем забезпечення кібербезпеки розподілених інформаційних середовищ

Адаптивне перешкодоподавлення на основі штучного шуму є перспективним підходом до підвищення безпеки безпроводових мереж. У традиційних системах криптографічного захисту зловмисники можуть використовувати атаки на фізичному рівні для перехоплення сигналу. Одним із ефективних методів захисту є використання штучного шуму (Artificial Noise, AN), який генерує спеціально створені завади для ускладнення несанкціонованого доступу. У статті досліджено принципи адаптивного контролю потужності штучного шуму на основі градієнтного спуску. Запропонований підхід дозволяє динамічно регулювати рівень шуму залежно від параметрів каналу зв’язку, таких як відстань до зловмисника, рівень сигналу та наявність завад. Для моделювання було використано дані безпроводової сенсорної мережі (WSN) з відкритого репозиторію, що дозволило оцінити вплив адаптивного шуму на втрати пакетів і рівень сигналу. Отримані результати показали, що оптимізований метод дозволяє ефективно знижувати ймовірність перехоплення без значного погіршення якості зв’язку для легітимного користувача. Запропонована модель може бути застосована у сучасних системах мобільного зв’язку, мережах IoT, а також у критичних інфраструктурах, що потребують підвищеного рівня захисту даних.

Оцінка та аналіз ризиків кібербезпеки є фундаментальними аспектами формування надійної і ефективної СУІБ, особливо в умовах стрімкого розвитку технологій та зростання складності сучасних РІС. Традиційні методи оцінки ризиків, що засновані переважно на концептуальних підходах і класичних методах, мають ряд обмежень та є малоефективними в умовах сучасних масштабованих розподілених систем, оскільки не враховують динаміку середовища та не забезпечують ефективний аналіз взаємозв’язків між численними факторами ризику. В дослідженні запропоновано метод побудови профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених інформаційних систем на основі урахування кореляційного аналізу та моделювання їх взаємозв’язків, що дозволяє підвищити ефективність процесу оцінки ризиків кібербезпеки в умовах динамічного середовища сучасних масштабованих розподілених інформаційних систем. На основі запропонованого методу здійснено розробку профілю ключових факторів ризику сучасних розподілених систем, проведено аналіз їх статистичної важливості та кореляції, а також визначено і структуровано основні заходи та контролі інформаційної безпеки, які демонструють найкращі показники ефективності в умовах розподіленості середовища, враховують як технологічні, так і організаційні аспекти, забезпечуючи системний підхід до управління ризиками ІБ, зменшення впливу загроз і підвищення стійкості розподілених систем до можливих атак. Запропонований підхід до оптимізації вибору вхідного набору ознак та виокремлення найбільш вагомих факторів ризику на основі спроектованого профілю ключових факторів ризику для сучасних РІС продемонстрував тотожний результат по числовому показнику кількості відібраних для аналізу метрик у порівнянні з факторним аналізом за допомогою методу головних компонент (PCA) – 42 метрики у порівнянні із 40 для PCA, але при цьому забезпечив покращення загальних показників точності класифікації для проєктованих моделей оцінки ризику кібербезпеки в РІС на 4% у порівнянні з контрольною моделлю на основі PCA, що підтверджує його ефективність у контексті адаптивного аналізу ризиків у розподілених середовищах.

У сучасних умовах зростання кіберзагроз захист серверів стає критично важливим аспектом інформаційної безпеки, особливо в контексті збільшення обсягів мережевого трафіку та складності атак. Одним із ефективних підходів є використання систем захисту, що враховують аномалії у мережевих пакетах. Виявлення та обробка таких аномалій дозволяють оперативно ідентифікувати та нейтралізувати загрози, серед яких особливе місце займають DDoS-атаки. У статті розглянуто методи аналізу мережевого трафіку в реальному часі, що базуються на статистичних методах, а також алгоритмах машинного навчання для класифікації мережевих пакетів за їх поведінковими характеристиками [1]. Представлена система реалізує багаторівневий підхід до захисту серверів, який включає три основні етапи: первинну фільтрацію даних, статистичний аналіз та використання моделей машинного навчання. На першому етапі відсіюються шкідливі пакети на основі простих критеріїв, таких як заборонені IP-адреси або некоректний формат пакетів [2]. На другому етапі застосовується статистичний аналіз для виявлення відхилень у розподілі трафіку, наприклад, раптове збільшення кількості запитів або зміну розміру пакетів [3]. Третій етап передбачає застосування класифікаторів, які навчаються на історичних даних для визначення аномалій у поведінці мережі. Перелік представлених моделей дозволяє адаптуватися до нових типів атак шляхом автоматичного оновлення [4]. Наведемо переваги представленої системи: виявляє як традиційні DDoS-атаки (сканування портів, експлуатація вразливостей мережевих протоколів та спроби ін’єкцій SQL-запитів), так і інші види загроз. По-друге, її інтеграція з існуючими інструментами моніторингу та фаєрволами. Також забезпечує простоту впровадження без значного збільшення витрат завдяки інтеграції з існуючими інструментами моніторингу та фаєрволами [5]. Система відзначається високою точністю виявлення атак, низьким рівнем хибно-позитивних спрацьовувань. Та забезпечує ефективний захист серверів у реальному часі для забезпечення безперервності бізнес-процесів та запобігання фінансовим і репутаційним втратам.

Описується мета, методика та система оцінювання Міжнародної студентської олімпіади «Шляхи та механізми захисту інформаційного простору України від шкідливих інформаційно-психологічних впливів» і Всеукраїнської студентської олімпіади «Формування критичного мислення шляхом виявлення достовірної, недостовірної, частково достовірної та можливо достовірної інформації» (інша назва «Соціоінженерінг: шляхи та механізми захисту»). Описується VII Міжнародна конференція «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб» за спеціалізацією «Російська агресія проти України, як фундаментальна загроза свободі, цінностям демократичного суспільства і правам людини: український, європейський та світовий контексти». Показано практичну значимість цих змагань, яка забезпечується завдяки впровадженню в освітній процес ВНЗ результатів їх напрацювань. Розробляються пропозиції щодо проведення нових студентських олімпіад, а саме з не технічних аспектів інформаційної безпеки, а також релігієзнавства.

Дослідження присвячене аналізу поширених вразливостей вебдодатків, їх впливу на безпеку інформаційних систем, економічні, репутаційні та правові наслідки, а також методи їх виявлення та усунення. Проведено всебічний огляд сучасного стану безпеки вебдодатків, включаючи статистичні дані щодо актуальних загроз, аналіз тенденцій розвитку атак та розгляд найвідоміших інцидентів останніх років. Особливу увагу приділено порівнянню різних підходів до класифікації вразливостей, зокрема OWASP Top 10, CWE Top 25, MITRE ATT&CK, NIST SP 800-53 та інших стандартів, з метою оцінки їх ефективності та практичного застосування. У роботі розглянуто методи тестування безпеки вебдодатків, зокрема статичний (SAST), динамічний (DAST) та інтерактивний аналіз (IAST), а також можливості застосування штучного інтелекту та машинного навчання (AI/ML) для автоматизованого виявлення загроз. Досліджено переваги та недоліки різних методів кіберзахисту, а також практичні аспекти їх використання у реальних умовах. Крім того, проведено детальний аналіз впливу вразливостей на організації, зокрема їх економічні наслідки, репутаційні ризики, а також правові наслідки. Результати дослідження дозволяють сформувати комплексний підхід до мінімізації ризиків, що включає впровадження передових методів аналізу безпеки, використання рекомендацій міжнародних стандартів та застосування сучасних інструментів кіберзахисту. Це забезпечує ефективніше виявлення та усунення загроз на ранніх етапах розробки та експлуатації вебдодатків.

Досліджено методи керування інформаційними потоками в системах кіберзахисту з використанням ймовірнісних моделей та алгоритмів оптимізації. Розроблено математичний апарат для аналізу та стабілізації потоків даних у багатоканальних системах. Використано марківські ланцюги для моделювання фазових станів потоків, математично оцінили інформаційні характеристики системи, коефіцієнти стискання та інтервали квазістаціонарності. Розглянуто вплив параметрів допуску, ймовірностей фазових станів і рівнів дискретизації на передачу інформації. Введено механізми регулярізації для уникнення сингулярностей та забезпечення стабільності роботи системи. Запропоновано адаптивний підхід до управління потоками, що дозволяє динамічно коригувати параметри системи в умовах зміни загроз і збереження точності передачі даних.