У статті розглянуто проблему психологічного сприйняття часу особистістю в умовах сучасного світу. Висвітлено концепцію «збалансованої часової перспективи», пов’язану з психологічним благополуччям і адаптаційними можливостями особистості. Доведено, що в сучасних соціальних процесах часовий фактор виступає одним із провідних механізмів адаптації до тривалих криз і відновлення соціальної єдності, важливим засобом аналізу соціальної динаміки та прогнозування сценаріїв розвитку після кризи.

This article explores early 20th-century intellectual developments that prepared the ground for what would later be known as emotional intelligence. Moving beyond the view that emotional intelligence appeared in isolation, the study traces its evolution through thinkers who redefined the relationship between emotion and cognition. The analysis highlights the shift from structuralist reductionism to holistic and affective models of mind in the works of E. Titchener, W. Wundt, S. Freud, and H. Maier. Contributions by C. Jung, H. Bergson, M. Scheler, and W. McDougall further illustrate how philosophical and psychological traditions converged in viewing emotion as a moral and cognitive force. The article argues that emotional intelligence reflects a long transformation in the human sciences – from analyzing emotion as mere reaction to recognizing it as the foundation of self-awareness, empathy, and adaptive reasoning.

1. Drozdov, O.Yu., Skok, A.H., Danylchenko, T.V., Prymak, Yu.V., Fera, S.V. (2019). Problemy psykholohichnoi bezpeky suchasnoi molodi. Desna Polihraf. [in Ukrainian] 2. HUNP v Kharkivskii oblasti (2025). U Kharkovi psykholohy politsii provely artterapevtychnyi treninh dlia poranenykh pravookhorontsiv. URL: https://hk.npu.gov.ua/news/u-kharkovi-psykholohy-politsii-provely-artterapevtychnyi-treninh-dlia-poranenykh-pravookhorontsiv [in Ukrainian] 3. Kalina, N.F. (2010). Psykhoterapiia. Akademvydav. [in Ukrainian] 4. Karamushka, L.M., Dektiarova, T.V. (2013). Doslidzhennia zmistu psykholohichnoi bezpeky osvitnoho seredovyshcha vyshchykh navchalnykh zakladiv. Pravnychyi visnyk Universytetu «KROK», 16. 203-210. [in Ukrainian] 5. Karpenko, Ye. (2015). Osnovy psykhotreninhu: navch. posib. Drohobych. [in Ukrainian] 6. Kharytynskyi, A. (2024). Technologies of psychological support for the subjective well-being of military servicemen. Bulletin of Taras Shevchenko NU of Kyiv. Psychology, 2(20). 110-116. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY. 2024.2(20).18 7. Koziar, M., Koval, I. (2024). Psykhopedahohika profesiino-ekstremalnoi pidhotovky: navch. posib. LDUBZhD. [in Ukrainian] 8. Lishchynska, O.A. (2013). Informatsiino-psykholohichna bezpeka: kontseptsiia sotsiokulturnoho imunitetu. Kuziv B.P. [in Ukrainian] 9. Matiikiv, I.M., Yakymiv, A.I., Cherniak, T.H. (2012). Osnovy trenerskoi maisternosti: navch.-metod. posib. Kompaniia «Manuskrypt». [in Ukrainian] 10. Mediatravma v umovakh informatsiinoi viiny: psykholohichni ta pedahohichni aspekty. (2017). Materialy I Vseukrainskoi naukovoi konferentsii. http://mediaosvita.org.ua/book/shebanova-v-i-vplyv-televizijnogo-kontentu-na-emotsijnu-sferustudentskoyi-molodi/](http://mediaosvita.org.ua/book/shebanova -v-i-vplyv-televizijnogo-kontentu-na-emotsijnu-sferustudentskoyi-molodi/ [in Ukrainian] 11. Miliutina, K.L. (2004). Teoriia ta praktyka psykholohichnoho treninhu: navch. posib. MAUP. [in Ukrainian] 12. Obozova, O. (2011). Psykholohichna bezpeka osvitnoho seredovyshcha. Psykholoh, 10(442). 3. [in Ukrainian] 13. Prykhodko, I.I., Kolesnichenko O.S., Timchenko O.V. (2016). Psykholohiia ekstremalnoi diialnosti: navch. posib. NANHU. [in Ukrainian] 14. Sirko, R.I. (2015). Navchalno-metodychnyi kompleks profesiinoi pidhotovky praktychnykh psykholohiv do ekstremalnoi diialnosti u vyshchykh spetsializovanykh navchalnykh zakladakh. Naukovyi visnyk LDUVS. Seriia psykholohichna, 2. 97-105. [in Ukrainian] 15. Sliusarevskyi, M.M. (2020). Psykholohichna bezpeka liudyny v ontolohichnomu ta hnoseolohichnomu vymirakh. Pisliamova do roboty, vidznachenoi Derzhavnoiu premiieiu Ukrainy v haluzi nauky i tekhniky. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, 45(48). 7-26. [in Ukrainian]

У статті досліджено вплив соціальних трансформацій на психоемоційний стан підлітків. З'ясовано, що сучасні соціальні зміни підвищують рівень тривожності, фрустрації, агресивності та депресивних проявів серед молоді. Отримані результати свідчать про значний рівень емоційного напруження і необхідність розвивати психологічну стійкість як ресурс збереження психічного здоров’я. Визначено напрями профілактичної та корекційної роботи, спрямованої на підвищення адаптивності й гармонізацію емоційного стану.

У статті порушено актуальну проблему психологічної підтримки ветеранів війни в умовах сучасних збройних конфліктів та у період після демобілізації. Особливу увагу приділено позитивній психотерапії – гуманістично орієнтованому підходу (розвиток внутрішніх ресурсів особистості, її ціннісних орієнтирів, міжособистісних зв’язків і здатності долати кризові ситуації). Доведено значення ППТ завдяки авторським прикладам психотерапевтичних технік, адаптованим до потреб військовослужбовців і членів їхніх родин, що підвищує ефективність психологічної підтримки.

У статті досліджено потенціал стейблкоїнів як основи платіжної інфраструктури для токенізації реальних активів (RWA-токенізації). Проаналізовано типи стейблкоїнів, їхню ринкову капіталізацію, функціональні властивості та роль у забезпеченні стабільності розрахунків. Проведено порівняльний аналіз цифрової моделі «токен+стейблкоїн» із традиційною схемою «акція+фіат». Обґрунтовано переваги цифрових інструментів для пришвидшення інвестиційних операцій, зниження витрат і розширення доступу до фінансування, зокрема на рівні місцевих громад.

У статті досліджено актуальну проблематику діагностики емоційного інтелекту (ЕІ) особистості як її психологічного ресурсу. Емпірично обґрунтовано передумови для дослідження ЕІ як реабілітаційного ресурсу індивіда. На вибірці з 85 осіб встановлено сильний позитивний зв’язок між рівнем ЕІ та психологічною ресурсністю особистості. Перспективою подальших досліджень визначено розробку валідної методики діагностики емоційного інтелекту.

У статті розглянуто поняття комунікативної компетентності та тривожності. Висвітлено результати емпіричного дослідження, що передбачали студіювання рівнів тривожності, специфіки міжособистісних стосунків та особливості поведінки в конфліктних ситуаціях. Доведено, що тривожність виступає психологічною детермінантою стильових особливостей особистості. Встановлено: комунікативна компетентність є однією з ключових характеристик особистості, а наявність тривожності, як стійкого особистісного утворення, свідчить про порушення в особистісному розвитку, що шкодить комунікації та повноцінній діяльності.

Стаття присвячена аналізу взаємозв’язку між підготовкою професійних військових кадрів і забезпеченням зростаючих потреб оборонної економіки України. Розглянуто еволюцію ОПК, висвітлено систему військової освіти, визначено зусилля держави щодо реформування ОПК за війни та досягнення у виробництві зброї, акцентовано роль міжнародного співробітництва і новаторських рішень. Доведено важливість якісної підготовки військовослужбовців, адже успішна реалізація оборонної стратегії залежить від поєднання технологічного розвитку та інвестицій у людський капітал.