- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334910
- Jul 16, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Олександр Семесенко
У статті здійснено аналіз теоретичного матеріалу стосовно сутності інформаційно-технологічної компетентності майбутніх менеджерів освіти, яку розуміємо як інтегральне, багатоаспектне системне поняття, сукупність критеріальних ознак якого складає: сформованість знань щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні освітою; наявність інформаційного світогляду та візуального мислення, ціннісних орієнтацій, мотивації до набуття професії менеджера освіти; розвинені особисті та професійні якості для ефективної управлінської діяльності; уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології для супроводу управлінської діяльності. У результаті аналізу наукових розвідок в структурі виокремлено три взаємопов’язані компоненти: когнітивний, аксіологічний та діяльнісний та відповідні критерії: інформаційно-пізнавальний ( система професійних знань із застосування інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні освітою; інформаційний світогляд; візуальне (просторове) мислення); ціннісно-мотиваційний критерій (система ціннісних орієнтацій, наявність позитивної мотивації до набуття професії менеджера; особисті та професійні якості для ефективної управлінської діяльності); діяльнісно-рефлексивний (уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології; інформаційно-технологічний супровід управлінської діяльності; прагнення до професійного саморозвитку та самореалізації на основі саморефлексії). Зроблено висновок, шо інформаційно-технологічна компетентність надає можливість майбутнім менеджерам освіти орієнтуватися, шукати необхідну інформацію та вбудувати її у свою систему діяльності, використовувати її для вирішення освітніх, управлінських, дослідницьких проблем за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334031
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Олена Колган + 3 more
У статті окреслено сучасні методики, що пропонують різноманітні інструменти та підходи для ефективного засвоєння таких лексичних одиниць, як полонізми; значення вивчення полонізмів для розуміння національної культури. Зазначено інноваційні технології вивчення полонізмів у ЗВО та закладах фахової передвищої освіти, зокрема вивчення мови як відображення історії, формування національної ідентичності, розвитку міжкультурної комунікації. Аналіз полонізмів уможливив простежити історичні зв'язки між українською та польською культурами, взаємовплив мов і традицій; зауважено, що їх вивчення сприятиме усвідомленню власної мовної та культурної самобутності, розумінню її витоків та еволюції, а знання полонізмів полегшать спілкування між українцями та поляками, сприятимуть взаєморозумінню та толерантності. Дослідження довело, чому важливим є вивчення цих лексичних одиниць необхідно розпочинати в старшій школі, бо це дозволить учням краще зрозуміти історію та культуру українського народу, його тісні зв'язки з Польщею. Вивчення полонізмів також сприятиме збагаченню словникового запасу учнів/здобувачів, розвитку їхньої мовної компетентності та критичного мислення. Уживання полонізмів збагатить художню мову, зробить її різноманітнішою та експресивнішою.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334077
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Наталія Котурбаш + 1 more
Підготовка висококваліфікованих фахівців вимагає застосування різноманітних методик, підходів, педагогічних рішень з метою передачі не тільки теоретичного масиву знань, але й розвитку творчого мислення, опанування соціально-комунікативними компетентностями. Сучасний світ характеризується динамічними змінами, що висуває до фахівця такі вимоги, які допомагають йому швидко орієнтуватися у швидкоплинному середовищі, встановлювати контакти з різними групами людей, оперативно приймати рішення та наполегливо досягати поставлених цілей. Отже, актуальним питанням є орієнтація освіти не лише на трансляцію необхідних для виконання вузькопрофесійних завдань знань, а й залучення дієвих механізмів у систему розвитку навичок, що сприятимуть ефективному реагуванню на несподівані виклики. Одним із таких механізмів є дебати – унікальний інструмент розвитку критичного мислення, аргументованої риторики та стратегічного мислення. На жаль, на даний момент в освітньому процесі закладів вищої освіти дебати не часто знаходять своє актуальне місце в системі професійної підготовки фахівців, саме тому на нашу думку, дана проблема не викликає сумніву у детальному вивченні та потребує ширшого висвітлення.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334084
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Ян Цзюньцзе
У статті розглянуто погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики». Особливу увагу приділено розкриттю їх сутнісних характеристик із позицій підготовки здобувачів освіти в закладах вищої освіти Китаю. Враховуючи особливості характеристик змісту зазначених понять визначено: базові здібності, які спираються на фізіологічну здатність, що є основою для всіх видів професійної діяльності вчителів музики; професійні здібності, які передбачають професійну якість як основу різноманітних професійних знань, вмінь та навичок; здібності до викладання, що забезпечуються наявністю сучасних професійних знань, в основу яких покладено міжпредметні інтеграційні зв’язки, оволодіння якими допомагає вчителю збуджувати в учнів естетичні здібності та удосконалити власні освітні методи навчання та виховання; інноваційні здібності передбачають якісну музичну освіту, що змінює статус викладачів та забезпечує реалізацію їх власних творчих ідей; лідерські здібності забезпечують активну позицію викладача та суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача й студента в освітньому середовищі. Вивчення й аналіз педагогічних надбань теоретиків і практиків освіти уможливлює розуміння базових категорій компетентнісного підходу. Одним зі стратегічних напрямів сучасної мистецької освіти є впровадження компетентнісного підходу. Саме орієнтація на досягнення певного освітнього результату, пошук нових форм і методів мистецького навчання в останні десятиліття визначає ключові тенденції сучасної професійної підготовки майбутніх учителів музики. Встановлено, що поняття професійної компетентності вчителя музики разом із близькими йому категоріями фахової, методичної компетентності, а також деякими предметними компетенціями вчителя музики останнім часом міцно увійшло до наукового обігу музично-педагогічної теорії і практики.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334042
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Наталя Маторіна
У статті запропоновано систему різноманітних засобів у контексті їх використання в навчально-виховному процесі українських закладів освіти при формуванні полікультурної компетентності особистості, яку авторка дослідження пов’язує з поважанням української історії, традицій, звичаїв; шануванням загальнолюдських цінностей; толерантним ставленням до традицій інших народів і розумінням особливостей інших культур, обізнаністю в цих культурах, комунікабельністю тощо. Здебільшого завдання спрямовані на самостійні пошуки знань, формування вмінь і практичних навичок, розвиток самостійного мислення здобувачів освіти, активізацію їх пізнавальної діяльності, розвинення творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання проблем, а також удосконалення навичок спілкування. Дидактичні можливості запропонованих матеріалів є невичерпними, оскільки дозволяють комбінувати різні форми організації навчального процесу, зокрема лекції та практичні заняття, позааудиторні заходи мовно-літературного спрямування, а також послуговуватися міжпредметними зв’язками, зокрема між такими навчальними вишівськими дисциплінами, як історія зарубіжної літератури й іноземна мова.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334060
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Євген Роздимаха + 1 more
У статті проаналізовано процеси функціонування інтерактивних технологій навчально-виховної діяльності викладача, особливості і місце їх використання в ході педагогічної діяльності. Одним з основних завдань педагогіки є активізація учня, при якій його потенційні можливості активуються і він в ході навчання переходить до практично-пізнавальної діяльності. Адекватне використання інтерактивних технологій сприяє активізації учня через залучення до аналізу інформації не тільки когнітивної, але і емоційної, практичної, наочної і творчої компоненти. Авторами статті висвітлено особливості структури інтерактивних технологій, до яких відносять технічні інтерактивні методи, комунікаційні інтерактивні методи і глибинні процеси функціонування відповідних методик. Зазначено, що поверхневе розуміння суті інтерактивних технологій призводить до неможливості розкриття всіх їх можливостей в процесі викладання. У кращому випадку при такому підході задіюється ситуативна наочність, чи ситуативна комунікація. Проте при прорефлексованих педагогом можливостей даних методик можлива значна інтенсифікація як учбової активності, так і підвищення успішності навчання. Необхідність розуміння закономірностей використання технічних і комунікаційних інтерактивних технологій, розуміння особливостей їх сприйняття учнями, необхідність побудови процесів інтеріоризації і екстеріоризації, необхідність конгруентності навчання і створення сприятливих умов для інтенціональності учня в процесі навчання, а також розуміння супроводжуючих впливів, таких як підтверджене упередження, постають суттєвими завданнями на шляху вивчення інтерактивних технологій майбутніми педагогами. Існуючі фактори інтерактивних технологій, процес їх функціонування і місце в ході навчально-виховного процесу є метою статті. Розуміння сутності комунікаційної і технічної складової інтерактивних технологій, так і чинників їх функціонування розглядається педагогічною спільнотою як значний чинник функціонування педагогічної практики. Адекватне розуміння процесів, що супроводжують ці технології, є запорукою інтенсифікації навчально-виховного процесу. Тому визначення особливостей використання інтерактивних технологій в процесі підготовки майбутніх педагогів виступає актуальною проблемою сучасної педагогічної науки.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334081
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Петро Шевцов
У статті здійснено аналіз наявного теоретичного матеріалу стосовно сутності правової компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій, яку розуміємо як інтегральне новоутворення особистості, багатоаспектне системне поняття, що становить сукупність системи знань про правові цінності на рівні уявлень і понять; обізнаності у галузі права, моральних норм суспільства, історії держави і права, законів існування правової держави тощо; спрямованості на вирішення правових ситуацій у професійній діяльності; розвиненої правової свідомості; наявності професійно-правових цінностей; готовності до правового виховання учнів та самореалізації в правовиховній діяльності. У результаті аналізу наукових розвідок в структурі виокремлено три взаємопов’язані компоненти: когнітивний, мотиваційний та процесуальний та відповідні критерії та показники: світоглядно-правовий: система правових знань на рівні понять та категорій; розвинена правова свідомість; професійні знання правовиховної роботи з учнями; мотиваційно-ціннісний: орієнтація на цінність права, правові переконання; потреба в дотримання прав та обов’язків; діяльнісно-рефлексивний: правова активність та прагнення до правового та професійного саморозвитку; саморефлексія правомірності правової поведінки; готовність до ціннісно-правової діяльності громадсько-педагогічного характеру та правового виховання учнів. Зроблено висновок, шо наукова, теоретична та поведінкова готовність, моральна зрілість, правова активність професійна компетентність вчителя може об'єктивно виступати як основні якісно-інтеграційні критерії, які дозволяють спроєктувати процес формування правової компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій та забезпечити підготовку учителя нової формації у правовому суспільстві.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334048
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Максим Роганов + 1 more
Стаття акцентує увагу на особливостях професійної підготовки магістрантів ІТ-спеціальностей в умовах стрімкої технологізації та інформатизації сучасного суспільства. Відзначається, що глобалізаційні процеси, які активно розгортаються у світі, значно впливають на систему освіти, формуючи її новий інформаційно-глобалізаційний контекст. Інформаційні технології, інтегровані в освітню систему та суспільне життя загалом, надають людині доступ до величезних обсягів інформації, але водночас накладають на неї чималу відповідальність за власні дії. Тому основним завданням освітньої політики стає підвищення якості навчання, збереження та розвиток науково-педагогічного потенціалу держави, ефективне його використання та забезпечення поступового переходу до сучасного рівня освіти на основі інформаційних і комп’ютерних технологій. У статті також окреслено характеристики інформаційного суспільства. Зокрема, йдеться про визнання інформації та інформаційних технологій стратегічними ресурсами й ключовими рушіями розвитку; глобалізацію явищ і процесів, що створює єдиний світовий інформаційний простір і сприяє взаємопроникненню культур; зростання ролі інформаційного сектору як у сфері послуг, так і в галузі виробництва; формування суспільства мережевого типу із трансформацією традиційної соціальної структури; зміну ролі особистості через розширення її можливостей впливу на інформаційні процеси; а також перебудову пізнавальної діяльності, де домінують гнучкість мислення та різноманітність підходів в єдності з процесами наукового пізнання. Автори описують особливості професійної підготовки магістрантів ІТ-спеціальностей, що включають створення освітньо-інформаційного середовища, розвиток інформаційної культури та технологічної компетентності, а також формування готовності до постійного особистісного і професійного саморозвитку протягом усього життя.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334017
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Світлана Саяпіна + 1 more
У статті аналізуються теоретичні основи етико-правової культури, проблеми розробки етичних стандартів, питання етичної підготовки у вищій освіті, аналізуються реальні етичні дилеми у практиці психологів, а також досліджується міжнародний досвід в формуванні етико-правової культури фахівців у психології. Одним з завдань, поставленими авторами є вивчення національних та міжнародних нормативно-правових актів, включаючи Загальну декларацію етичних принципів Міжнародного союзу психологічних наук (IUPsyS), Етичний кодекс Американської психологічної асоціації (APA), Європейський метакодекс психології (EFPA) та Професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти» в Україні. Зокрема, аналізується вплив цифрових технологій на етичну практику психологів, особливості он-лайн консультування та захист персональних даних клієнтів. У статті підкреслюється важливість комплексного підходу до формування етико-правової культури майбутніх психологів, що включає оновлення змісту навчальних курсів відповідно до міжнародних стандартів, застосування активних методів навчання, моделювання реальних етичних дилем, посилення практичної складової підготовки, а також розробку міждисциплінарних підходів. Дослідження виявляє низку актуальних проблем: недостатня інтеграція етичних та правових дисциплін у навчальні програми, відсутність чітких механізмів вирішення етичних конфліктів, недостатня правова обізнаність, нові етико-правові дилеми, пов'язані з цифровізацією психологічної практики та он-лайн консультуванням. На основі аналізу запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення навчальних програм, адаптації успішних міжнародних практик та розвитку системи післядипломної освіти психологів. Враховуючи національні особливості та міжнародний досвід, автори акцентують увагу на необхідності комплексного та системного підходу до формування етико-правової культури, що є ключовою умовою успішної професійної діяльності майбутніх психологів, забезпечення високих стандартів надання психологічних послуг та підтримки етичних цінностей в суспільстві.
- Research Article
- 10.31865/2414-9292.23.2025.334072
- Jul 1, 2025
- Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти
- Микола Колесник
Стаття присвячена актуальній проблемі наукового дискурсу сьогодення - питанням теоретичного осмислення понять «компетентність у сфері штучного інтелекту», «грамотність у сфері штучного інтелекту», структуруванню цих понять та аналізу можливостей використання штучного інтелекту в освіті. Проаналізовано низку рамкових та рекомендаційних документів UNESCO, в яких зроблено спроби знайти шляхи забезпечення з допомогою штучного інтелекту інклюзивної, справедливої та якісної освіти, сприяти розвитку освіти впродовж життя, досягти цілей сталого розвитку. Серед них документи останніх років: Artificial Intelligence in Education: Challenges and Opportunities for Sustainable Development, Artificial Intelligence Competency Framework: A success pipe from college to university and later, K-12 AI curricula, Guidance for generative AI in education and research, Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence, Key facts UNESCO’s Recommendation on the Ethics of Artificial, AI competency framework for, AI competency framework for students та ін. Визначено сучасні техніки та технології штучного інтелекту. Узагальнено запропоновані кроки для регулювання процесів використання ШІ в освіті: затвердження міжнародних чи регіональних загальних правил захисту даних; прийняття/перегляд та фінансування загальнодержавних стратегій щодо штучного інтелекту; затвердження та впровадження спеціальних правил етики ШІ; забезпечення виконання існуючих законів про авторське право, щоб регулювати вміст, створений ШІ; розроблення нормативно-правової бази щодо генеративного ШІ, тощо. Значна увага приділена питанням етики використання ШІ, зокрема вказано на чотири ключові цінності, що закладають основу систем штучного інтелекту: повага, захист та застосування прав людини, основних свобод та людської гідності; життя в мирному, справедливому та взаємопов’язаному суспільстві; забезпечення різноманітності та інклюзивності; навколишнє середовище та розквіт екосистеми. Розглянуто структури ШІ-компетентності, наведені як у рамкових документах, так і в наукових розвідках іноземних вчених.