МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Abstract

Translate Article

Take Notes

У статті розглянута нагальна потреба оцінити, як основні суб'єкти фінансового моніторингу (ОCФМ) України витримують одночасні потрясіння від посилення регуляторних вимог, пандемії COVID-19 і повномасштабної війни – обставин, що посилили ризики відмивання грошей і фінансування тероризму. Метою дослідження є розробка та застосування інтегрованого інструментарію оцінки, який поєднує прозору бінарну сітку оцінювання з байєсівською моделлю ймовірностей для відстеження діяльності ОCФМ протягом 2011-2023 років. Емпіричний аналіз, побудований на сорока п'яти офіційних показниках, демонструє стабільне зростання дотримання вимог до 2019 року з історичним піком 2017-2019 років, різким скороченням протягом 2020-2022 років і початковим відновленням 2023 року, оскільки установи адаптуються до дистанційного нагляду та цифрових робочих процесів. Цифрові канали звітності виявляються найбільш стійким виміром, водночас показники, пов'язані з судом і прокуратурою, зазнають найбільших невдач воєнного часу, що висвітлює прогалини в потужностях поза межами самого фінансового сектора. Інтегрована методологія враховує ці нюанси ефективніше, ніж статичні контрольні списки, та надає регуляторам базу доказів для перекалібрування ризик-орієнтованого нагляду, пріоритезації комплексної цифрової інфраструктури та перерозподілу ресурсів на вузькі місця в слідчих і судових органах. Результати підтверджують, що адаптивний, заснований на даних нагляд може зміцнити національну систему боротьби з відмиванням грошей навіть за надзвичайних стресових ситуацій, і свідчать про те, що запропонований інструментарій можна застосовувати до інших країн із перехідною економікою або країн, що постраждали від конфліктів, які прагнуть посилити запобігання фінансовим злочинам під час відновлення.