Abstract
Виявлено закономірності поширення та акумуляції рухомих форм Cu, Pb, Zn і Ni у ґрунтах, що перебувають у зоні впливу одноколійної залізничної магістралі № 193 Чоп – Ужгород – Сянки – Львів (у межах Закарпатської області). За результатами наших досліджень установлено підвищений вміст важких металів у ґрунтах, відібраних на відстані до 25 м від залізничної колії. На віддаленні від залізничної колії виявлено тенденцію до зниження вмісту рухомих форм важких металів. На всіх відстанях від залізничної колії моніторингових ділянок проходить акумуляція сполук нікелю, цинку, свинцю та, частково, міді. На відстані 250 м вміст важких металів суттєво зменшується порівняно з іншими ґрунтами, однак усе ще відбувається часткова акумуляція сполук свинцю, цинку та нікелю. Найчастіше у ґрунтах призалізничних територій проходить акумуляція сполук цинку (76%), нікелю (76%) та свинцю (60%), рідше – міді (32%). За перевищенням фонових значень важкі метали у ґрунтах призалізничних територій можна розташувати у такий ряд: Zn = Ni > Pb > Cu.
Highlights
Вплив асоційованих з альтитудою схилу умов мікроклімату та освітленості на фізіолого-біохімічні процеси в листі дерев прибережного лісу
The problem of natural forests conservation is relevant in the Ukrainian steppe zone where the forest ecosystems develop in the unfavorable conditions of geographic mismatch; they suffer as a result of any environmental changes
In maple leaves decreasing chlorophyll amount on the middle and upper plots (8.8% and 19.5% compared with the lower plot) together with Chla/Chlb ratio decrease was found
Summary
Дослідження проведено на Присамарському міжнародному біосферному стаціонарі ім. О.Л. Рівень метаболічних процесів у листі дерев за локальних мікрокліматичних умов і освітленості досліджували на верхній третині схилу з альтитудою (висота над рівнем моря) 96 м (ділянка ПП 207-1N), середній третині з альтитудою 74 м (ділянка ПП 207-2N) та нижній третині з альтитудою 52 м (ділянка ПП 207-3N). Зразки листя відбирали у середині травня з 5–7 дерев одного вікового стану, готували усереднені зразки та за допомогою спектрофотометра КФК-3 визначали вміст хлорофілу (Chl a та Chl b) відповідно до Wintermans and De Mots (1965), активність каталази (CAT, EC 1.11.1.6) та пероксидаз (POD, EC 1.11.1.7) – за здатністю окиснювати бензидин (бензидин-пероксидаза, BPOD) або гваякол. Активність BPOD визначали відповідно до методу Gregory (1966) за зміною оптичної густини реакційної суміші за довжини хвилі 490 нм, активність GPOD – згідно з (Ranieri et al, 1997) за 470 нм. Усі дослідження проведено у триразовому повторенні, результати наведено як середнє ± похибка (SD), а також опрацьовано із застосуванням кореляційного аналізу
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
