Публічне управління в Україні: стан та перспективи

Abstract

Метою статті є дослідження особливостей становлення публічного управління в Україні та виявлення механізмів забезпечення його ефективності.
 Наукова новизна. У статті аргументовано, що в Україні запити на публічну політику зумовлені, зокрема й тим, що численні групи інтересів отримали реальну можливість брати участь у формуванні політичного порядку денного, впливати на процес формування, вибору та втілення політичних рішень і спільно з усіма учасниками політичного процесу вибудовувати складну мережу взаємозв’язків. Обґрунтовано, що визначальною ланкою процесу узгодження інтересів при формуванні публічної політики в Україні є інформаційно-аналітичне опрацювання ключових позицій щодо генерування стратегічних пріоритетів публічної політики та колегіального вирішення нагальних суспільних завдань.
 Досліджено стан електронного урядування як базового чинника забезпечення ефективності публічного управління. Виявлено особливості досвіду публічного адміністрування на прикладі Естонії та Латвії. Запропоновано заходи щодо вдосконалення публічного управління в Україні.
 Висновок. Ефективності публічного управління сприятимуть: впровадження новітніх інформаційних технологій; інтенсифікація процесів електронного урядування; прозорість кожного етапу процесу формування державної політики із залученням усіх суб’єктів публічної політики за умови дотримання певних принципів (верховенства права, законності, підконтрольності, відповідальності, демократичності, системності, наукової обґрунтованості, оптимальності, виваженості) та готовності державних службовців до роботи в умовах публічної діяльності влади. За таких умов ефективне публічне управління сприятиме сталому державному розвитку України.