ПОВОЄННЕ ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ: КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ

Abstract

На період воєнного стану НБУ призупинив таргетування інфляції, але анонсував повернення до нього в найближчий час з усіх можливих моментів. Повоєнна нормалізація монетарної політики в Україні є історично безпрецедентною, оскільки більшість відомих випадків стосується перезапуску грошового обігу і налагодження банківської діяльності, створення центробанку як інституції, що покликана елімінувати макроекономічні передумови внутрішньокраїнних конфліктів. Водночас воєнні конфлікти характеризуються емісійним фінансуванням бюджету, сплеском інфляції і посиленням доларизації, а сеньйораж може бути оптимальною формою компенсації раптової втрати податкових надходжень виключно в обмежених обсягах. Відновлення інфляційного таргетування в Україні наражатиметься на ряд загальних макроекономічних викликів у вигляді: прискорення інфляції, затримки коригування компонентів небазової інфляції, невизначеності щодо обсягів емісійного фінансування дефіциту після припинення воєнного стану; деградації монетарної трансмісії; погіршення інфляційних очікувань та імовірного посилення ефектів перенесення. Однак дані виклики, радше, впливатимуть на таймінг повернення до таргетування інфляції. З технічної точки зору цей процес наражатиметься на проблеми, пов’язані: із специфікацією інфляційної цілі (новий «похилий» коридор, актуалізація старої цілі в різних формах); імовірним оптимальним зниженням її рівня через євроінтеграцію; погіршенням критеріальних значень ВВП-розриву і рівня нейтральної ставки при оцінюванні стану монетарної політики; поновленням процесу нагромадження валютних резервів з відповідним продовженням тенденції до підтримки структурного профіциту ліквідності. Незалежність НБУ відіграватиме ключову роль для нейтралізації проблеми довіри в умовах потенційної альтернативності між швидкістю стабілізації інфляції і акселерацією темпів економічного відновлення.