Психолінгвістичні чинники мотивації антропонімної номінації як елемент мовної компетентності

Abstract

Translate Article

Мета. Виявлення психолінгвістичних чинників мотивації антропонімної номінації. Методи та методики дослідження. Для реалізації поставленої мети було використано комплексний методологічний апарат, що поєднує теоретичні (дедукцію, індукцію, аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування, узагальнення та конкретизацію) та емпіричні підходи: онлайн-анкетування, контент-аналіз, асоціативний експеримент, спостереження. Оброблення даних здійснювалося за допомогою первинної описової статистики та кореляційного аналізу (коефіцієнт Пірсона). Вибірка становила 50 респондентів, з яких 34 жінки та 16 чоловіків. Результати. Поняття мотиву в психології лишається багатогранним, тісно переплітається з потребами. У процесі вибору імені для дитини батьки керуються як внутрішніми мотивами, так і зовнішніми чинниками. Ономастичний підхід пропонує три ключові мотиви: релігійний (обрання імені на честь святого), родинні традиції (іменування на честь родичів), модні тенденції (популярність наймень), водночас зарубіжні дослідження розширюють його психологічними аспектами. У роботі аналізуємо мотиви з огляду на їх групування за критерієм: екстраорієнтованість / інтраорієнтованість (релігія, мода, сімейні традицій на противагу особистим уподобанням); аутонаправленість/інфантонаправленість (егоцентрична орієнтація на власний комфорт, уподобання на противагу підходу, спрямованому на захист, благополуччя дитини), лінгвокомпетентність/лінгвонаївність (врахування фонетичних, етимологічних, частотних характеристик імені на противагу відсутності мовного аналізу). Висновки. У процесі емпіричного дослідження було виявлено низку психолінгвістичних закономірностей вибору імен, зокрема учасники дослідження, яких було названо під впливом екстраорієнтованих чинників, схильні повторювати цю модель номінації для своїх дітей. Так само ця закономірність прогнозує й інтраорієнтовану поведінку номінаторів. Закономірність міжпоколінної трансляції моделей номінації спостерігається й щодо психолінгвістичного чинника ауто- та інфантонаправленості. Досвід реального батьківства статистично значимо посилює екстраорієнтованість і інфантонаправленість вибору, знижуючи частку аутонаправлених мотивів. Виявлені закономірності дають змогу спрогнозувати мовленнєву поведінку та розкривають несвідомі мотиви антропонімної номінації як елемента мовної компетентності.