Особливості метаболізму сосни звичайної в осередках усихання у Київському Поліссі

Abstract

За умов глобальної зміни клімату зростає актуальність досліджень, спрямованих на підвищення продуктивності і біологічної стійкості лісів. Особливо увагу привертають дослідження сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), яка займає широкий ареал і характеризується складною внутрішньовидовою структурою. Одним із чинників абіотичного стресу для сосни звичайної є спалахи масового розмноження стовбурових комах-шкідників. Рослини, які періодично перебувають під впливом стресу, вимушені адаптуватися до нього шляхом фізіолого-біохімічної та анатомо-морфологічної перебудови. Отже, важливим аспектом формування стійких до стрес-чинників, зокрема до нападу комах, соснових деревостанів є біохімічна індикація стану дерев, для якої використовують продукти основного обміну та вторинні метаболіти. У Київському Поліссі в осередку "короїдного" усихання досліджено морфологічні параметри хвої, а також вміст водорозчинних білків і низькомолекулярних сполук фенольної природи (флавонолів – у хвої; катехінів, проантоціанідинів – у хвої та лубі) у деревах сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Вміст білків і фенольних сполук визначали колориметричним методом за загальноприйнятими методиками. Встановлено відмінності вмісту сполук фенольної природи у лубі та хвої сосни звичайної. Вміст розчинних білків у хвої є істотно більшим, ніж у лубі, тоді як сполуки фенольної природи (проантоціанідини, катехіни) інтенсивніше накопичуються у лубі. Мінливість білкового синтезу, як у лубі, так і у хвої, є низькою. Сполуки флавоноли зафіксовані тільки у хвої. Не встановлено істотних залежностей між вмістом сполук фенольної природи і таксаційними показниками дерев сосни звичайної. На тлі масового всихання сосни звичайної в Київському Поліссі серед ослаблих дерев для більш стійких екземплярів характерна висока активність білків, що залучені до синтезу вторинних метаболітів, які чинять позитивний вплив на стійкість рослин в умовах дії стресорів.