Abstract

Метою досліджень було встановити та обґрунтувати оптимальні параметри ферментації та фізичного визрівання вершків при виробництві кисловершкового масла у весняно-літній період року за поєднання класичних для масла змішаних мезофільних культур Flora Danica (FD) – Lactococcus lactis ssp. cremoris, Lactococcus lactis ssp. lactis, Leuconostoc mesenteroides ssp. cremoris, Lactococcus lactis ssp. diacetylactis із термофільною монокультуроюLactobacillus acidophilus пробіотичного штаму La-5 (La-5). Було виготовлено чотири групи кисловершкового масла. У заквашених вершках контролювали активність кислотоутворення за зміною титрованої і активної кислотності та кислотність плазми.
 Встановлено можливість поєднання класичних змішаних мезофільних культур FD з термофільною монокультурою L. acidophilus пробіотичного штаму La-5 за ферментації вершків у технології кисловершкового масла з пробіотичними властивостями. Експериментально встановлено дозу інокуляції і раціональне співвідношення між FD і La-5 у складі заквашувальної композиції безпосереднього внесення – 1 : 1 при вихідній концентрації кожної культури у вершках 1·106 КУО/см3 для виробництва кисловершкового масла з пробіотичними властивостями. Встановлено параметри процесу ферментації та фізичного визрівання вершків за поєднання заквашувальних культур FDта La-5 у весняно-літній період року: температура ферментації (30 ± 1) ºС, тривалість 4 год.; температура фізичного визрівання (5 ± 1) ºС, тривалість 6 год.

Highlights

  • Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z

  • Метою досліджень було встановити та обґрунтувати оптимальні параметри ферментації та фізичного визрівання вершків при виробництві кисловершкового масла у весняно–літній період року за поєднання класичних для масла змішаних мезофільних культур Flora Danica (FD) – Lactococcus lactis ssp. cremoris, Lactococcus lactis ssp. lactis, Leuconostoc mesenteroides ssp. cremoris, Lactococcus lactis ssp. diacetylactis із термофільною монокультурою Lactobacillus acidophilus пробіотичного штаму La–5 (La–5)

  • Встановлено можливість поєднання класичних змішаних мезофільних культур FD з термофільною монокультурою L. acidophilus пробіотичного штаму La–5 за ферментації вершків у технології кисловершкового масла з пробіотичними властивостями

Read more

Summary

Матеріал та методи досліджень

Оскільки склад та властивості молочного жиру істотно відрізняються залежно від періоду року, нами розроблено технологію кисловершкового масла у весняно–літній період року. Для заквашування вершків використовували ліофілізовану мезофільну культуру безпосереднього внесення FD самостійно (вихідна концентрація 1·106 КУО/см3); поєднання FD з пробіотичною монокультурою La–5 (співвідношення культур – 1:1 при вихідній концентрації у вершках 1·106 і 1·106 КУО/см відповідно) та La–5 самостійно (вихідна концентрація 1·106 КУО/см). З урахуванням особливостей культивування заквашувальних культур за різних температур та технології виробництва кисловершкового масла у весняно– літній період року було виготовлено чотири групи масла для досліджень:. Титровану кислотність плазми масла розраховували за формулою: КП = (Квер/100 – Жвер) · 100, де, КП – титрована кислотність плазми масла, oТ; Квер – титрована кислотність вершків перед збиванням у масло, oТ; Жвер – масова частка жиру у вершках, %. Органолептичні властивості зразків виготовленого масла оцінювали за 17–бальною шкалою (смак і запах – 10 балів, колір – 2, консистенція – 5)

Результати та їх обговорення
Найменування показника
Бібліографічні посилання
Viability During Storage of Selected Probiotic

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.